Жити і знати, що улюблена і обожнювана жінка зрадила і проміняла на іншого, виявилося ще тим випробуванням

Марії та Леоніду по 40 років. Ініціатор чоловік. Зібрав свої речі і пішов. Квартиру і гроші залишив Марії з дітьми. А сам пішов в нікуди. У неї ясна річ істерика, сльози…

Я, як вірна подруга, понеслася заспокоювати і втішати. Думала, що Леонід собі іншу знайшов. А все виявилося зовсім інакше. Але він зовсім не винен, більш того, він постраждала сторона. А все було так.

Почалось все, коли їм було по 30 з гаком років. Марія потрапила в аварію. Лікувалася. Льоня, як вірний і люблячий чоловік залицявся, допомагав, доглядав. І коли вона встала на ноги, він відправив її в санаторій. А там у неї трапився короткий роман.

Коханець старше неї на 18 років. Колишній військовий, красивий галантний, сильний ставний чоловік. Красиво залицявся, купав в компліментах і вона не встояла. Емоції запаморочили голову і Марію понесло.

Читайте також: Я не жлоб і непогано заробляю, але я не хочу витрачати свою зарплату на чужу дитину! Я хочу свого!

Роман тривав не довго, щось серйозне у них було всього один раз. А після коханець, закінчивши санаторне лікування, поїхав додому. А Марія, переживши ейфорію і любовний дурман, прийшла в себе і впала у відчай. Адже вона любила Леоніда, завжди була зразковою дружиною і без нього життя свого не уявляла. І ось накоїла все це.

Десять наступних років Марія мучила себе, що довело її до хвороби. Льоня возив її по лікарях, вона пройшла кілька курсів лікування, і вже втративши віру, Марія вирішила зізнатися в скоєному гріху. Чоловік все сприйняв стійко і, відкинувши все, продовжив за неї боротьбу. В результаті лікування дало результат, хвороба відступила і вони перемогли.

Але жити з правдою Леонід не зміг. Жити і знати, що улюблена і обожнювана жінка зрадила і проміняла на іншого, виявилося вищим… Ця правда його зламала. Леонід пішов, вони розлучилися. Були здивовані всі – діти, родичі, друзі, знайомі. Усі! Але правду знали тільки двоє – Марія і Леонід. Тепер знаю і я.

Марія намагалася вимолити у нього прощення. Каялася, плакала, клялася, що все виправить і більше такого не повторитися. Але він не зміг. Льоня дивився на неї скляними повними болю очима, і мовчав.

З розлучення пройшло трохи більше року. Марія постаріла, змарніла, згасла. Льоня зі слів дітей постарів і змінився ще більше. Обидва не живуть, а мучаться. Але життя не плівка, її назад відмотати і затерти не можна. А жаль. Адже така була пара, така сім’я. Як шкода.