Знайома розказала новину, від якої страшно стало, отак люди живуть, дбають, ростять дітей, а тут бац і по – любові

Нещодавно знайома ошелешила – розлучилася! Новина й справді прозвучала як грім серед ясного неба: 20 років спільного спокійного життя, розумниця-дочка, гроші водилися… Та що там, на дівочих посиденьках ми Галі по-добaрому заздрили і вже заздалегідь запрошували, коли прийде час, місити весільний коровай для наших дочок та синів. Щоб, мовляв, і у них таке ж гарне та щасливе сімейне життя було… Тож не дивно, що я здивовано засипала запитаннями: «Як? Чому? Що сталося?» Забув вимкнути телефон

А вони й справді із Сергієм жили добре. Мали своє житло, їздили відпочивати за кордон, вчили в інституті дочку Катрусю. Чоловік у Галі був компанійським, друзів мав багато. Спочатку, щойно вони одружилися, молода дружина зі здивуванням зрозуміла, що весь вільний час у її чоловіка розписаний ледь не по секундах. То на риболовлю він спозаранку збирається, то на полювання готується зі своїми вірними товаришами. Але минули роки. Друзяки обзавелися сім’ями, повикохували пивні пуза, і зі всіх захоплень молодості залишили тільки одне: по суботах – баня. Галя мудро розсудила, що це не найгірший чоловічий недолік, і спокійно до того ставилася. Ну хіба, можливо, трохи сердилася, якщо чистого і пропареного Сергія заносили додому, а не він самотужки приходив. У той вечір все було, як завжди.

Галя господарювала на кухні, коли це «зачепилася» поглядом за телефон. Ніби сам лихий смикнув її подзвонити подрузі: її чоловік теж збирався в баню і мав підвезти Сергія додому. – А ми фільм з Данею дивимося, такий цікавий! – одразу затарахкотіла знайома, і поряд почувся регіт її чоловіка. – Увімкни перший канал, не пошкодуєш! «Ну, не захотів чоловік паритися, буває. Певно, мій Сергій на таксі приїде. А гроші ж він забув взяти!» – раптово згадала Галя і, як дбайлива дружина, взялася дзвонити чоловікові. Щоб, мовляв, попередив її перед тим, як виїжджатиме – вона гроші таксисту винесе. Абонент під ім’ям «Коханий» відповів грубо: – Що треба? Ну… Сиджу, п’ю, парюся. Хто це?

Не заважай… Галя оторопіло подивилася на свій мобільник, ніби це він у чомусь завинив. І тільки-но набрала повні груди повітря, щоб сказати чоловікові все, що вона про нього думає, як дещо почула. Напевно, Сергій забув натиснути відбій та просто поклав телефон поруч. З’єднання тривало, і Галя стала слухати чоловічі балачки. На виклик приїхала дружина Жінка попала у найцікавіший момент – Іван (а що це був їхній давній друг сім’ї, навіть не сумнівалася – впізнала по голосу) просив когось по телефону привезти їм «баб і бухла». До неї долітали фрази: «Принось бухло і дівок кращих вибери. Що? Та ну, ти минулого разу підігнав нам старих чупакабр!

Їм уже в музеї місце…» За трохи він уже говорив, судячи зі всього, з якоюсь дівулею по телефону і вмовляв її просто зараз з подругами приїжджати до них у баню: «Ну, сонечко, як ти можеш таке казати, будуть усі свої: Сєрий, Колян, я. Ні? Зайнята? Ти що, здуріла?» Поки йшли розмови, Галя до останнього сподівалася, що це жарт і її чоловік зараз припинить цей «спектакль». На жаль, судячи з усього, він до цього уже звик. Погоджувався. Нарешті їх роз’єднало, і Галя відчула себе на літ 20 старшою: ніби враз стала тією «старою чупакаброю», про яку говорив Іван.

Читайте також: Коли мене питають де ми познайомилися з чоловік, то сміюсь ой – не можу. Я щаслива, що зустріла саме того, а мій колишній хай котиться на всі сторони

«От і все, – подумала. – Кінець нашому 20-річному шлюбу». Але вже наступної миті вона схопила телефон і набрала номер Івана. – Алло! – рявкнув він. – Дівчат викликали? – єлейним голосом щонайніжніше «проспівала» Галя. – Ага, ми вже зачекалися, – жваво відгукнувся той, не впізнавши. – Уточніть адресу, – попросила Галя і швидко почала збиратися. Приїхала. Сидять рядочком у передбаннику, готуються до любощів. Аж дивитися бридко на їхні п’яні морди. Думала, попадають тут зараз усі, коли побачили її замість очікуваних шльондр.

– Так, мужики, збирайтеся! – наказовим тоном сказала Галя і попрямувала до свого чоловіка. Той тільки очима лупав від здивування. Знайшла одяг Сергія, всунула йому в руки, щоб одягався. – Вибачте, що вам усю малину зіпсувала, але я чоловіка забираю. – Сєрий – стоп! Чого це тобою якась баба буде командувати?! – то Іван, відійшовши від шоку, почав верещати. На Галю посипався потік матюків та образ. А потім і взагалі схопив її за барки та почав силою випихати з приміщення. Але лють і образа додає сили – жінка стала відчайдушно боронитися, вчепившись руками в одвірок.

А Іван, геть втративши здоровий глузд, уже не соромлячись, копав її ногами. Якби не той третій друг Колян, який врешті-решт відтягнув бузувіра, то ходила б Галя не тільки із синьо-фіолетовими ногами, а й з «фінгалами» під очима. А що ж її коханий чоловік? Сидів на лавчині і з цинічною пикою споглядав на весь цей театр. Реготав – він явно отримував задоволення… Зранку Сергій прокинувся – хоч до рани його прикладай. По-перше, відхрестився від зрад, по-друге, сказав, що нічого не пам’ятає. А по-третє, вона сама винна у тому, що приїхала. І правду Іван сказав – менше б знала, краще б спала. Нічого йому у відповідь не казала, мовчала. Бо зрозуміла, що їй гидко дивитися на нього. І навіть не його хобі розважатися по суботах стало причиною для розлучення. Причиною була та цинічна усмішка і мовчазне спостерігання за тим, як хтось гамселить його дружину…