Зрада може бути маленькою. Майже непомітною

Ось один хлопчик в дитинстві мив посуд за всією сім’єю. Працьовито і натхненно мив. Мама йому говорила, що посуд після його миття стає особливо чистим. Надзвичайно чистим.Хлопчик і старався.

А потім почув, як мама, сміючись, розповідала подрузі про свій трюк. Довірливий хлопчик відмінно миє посуд. Треба тепер сказати, що він і підлогу підмітає особливим чином. Прямо чарівним. Мама сміялася. Це смішно, так.

А одну дівчинку забули забрати з садка. Щось там батьки наплутали і забули. Потім схаменулися, подзвонили і попросили залишити дівчинку ночувати в групі. Нічого ж страшного в цьому немає? Дівчинка навіть не плакала, вона якось заціпеніла від жаху. І зрозуміла, що залишити можуть коли завгодно і де завгодно. Це нормально. Ні на кого не можна покластися.

Або мама йшла до таємного коханого з іншою дівчинкою. Дівчинка грала в сусідній кімнаті, поки дорослі обіймалися, м’яко кажучи. А потім мама строго-настрого веліла дівчинці татові нічого не говорити.  У нього буде інфаркт, якщо він дізнається. І хто буде в цьому винен? Правильно, дівчинка. Вона буде Дівчинка

Багато таких маленьких, непомітних зрад переживають інші діти. А на вигляд все добре. І батьки вчать бути чесним, добрим, порядним. І самі вони – цілком пристойні люди. Не б’ють і не піддають насильству, правда ж?

Маленькі зради дуже б’ють по долі людини. Вона або сама стає зрадником – засвоює модель поведінки батьків. Або її постійно зраджують. Тому що несвідомо ця людина тягнеться до тих, хто здатний зрадити. Адже вона колись таких і любила. Серед таких і виросла.

Маленька зрада – вона маленька, звичайно. Але ж і людина ще маленька. Крихітна зовсім. З маленьким життєвим досвідом і маленькими ресурсами для виживання. Маленьку зраду й великим важко пережити… А маленьке серце розбивається тихенько, майже нечутно, беззвучно. І нікому розповісти про такий маленький випадок, який стався з маленькою людинкою.

Читайте також Всі думали: ось бідолаха! Її ж чоловік кинув, пішов до іншої