Зустріла того єдиного через інтернет. Довго чекала пропозиції та на кінець, я була шокована

А почалося все з того, що мене кинув хлопець. Першого січня, коли ми разом з друзями веселилися, зізнався, що покохав іншу. Щоб не дуже мене «травмувати», дочекався свята: у компанії, мовляв, легше переживу новину… Турботливий!
Після того я довго боялася зав’язувати нові стосунки. Подруга порадила для початку обзавестися віртуальним хлопцем. Я погодилася. Познайомилася і більше року листувалася з одним чоловіком у чаті. Це спілкування в Інтернеті стало для мене розрадою. Я по-іншому почала дивитися на стосунки між чоловіком та жінкою, чимало речей стали мені зрозумілими. Напередодні Нового року він запропонував мені з віртуальних зустрічей перейти в реальність.

Я погодилася і він замовив столик. Ввечері 31 грудня у новій романтичній сукні я вирушила на своє перше за два роки справжнє побачення. Під’їхала на таксі до ресторану, хвилююсь, серце калатає, переживаю: раптом він виявиться малим, лисим і товстим? Заходжу, дивлюся, сидить такий гарний хлопець у сірому піджаку, як ми й домовлялися. Підійшла ближче, кажу: «Це я». А він у відповідь: «А це – я».
Вечір був чарівним. Щоправда, Сергій спочатку був трохи сумним якимсь. Я навіть подумала, що не виправдала його очікувань. Але потім ми розмовляли, танцювали і з півночі до ранку гуляли. Провів мене додому і… залишився. Спав на дивані у вітальні. Прокинулись вже післяобідньої пори. Я швиденько накрила на стіл.

Читайте також: Я взяв жінку з дітьми, полюбив їх як своїх, а вона взяла і залишила нас. Це була травма для дітей я не сподівався з неї такого

Перший тост Сергія мене трохи здивував:

— За наше знайомство, Тетяно!».

Я посміхнулась:

— За давнє знайомство!

— Якщо вважати вечір, ніч і пів дня на дивані, то справді – давнє знайомство! Але я дуже радий, що ти до мене підійшла.

Можете уявити моє здивування: як можна таке казати після майже півторарічного спілкування в Інтернеті?!
Не повірите! Ми з ним вперше познайомилися саме в ресторані! Він замовив столик і чекав на свою дівчину. А вона зателефонувала йому і сказала, що любить іншого. Саме в цю хвилину підійшла я…

Наша зустріч переросла у романтичні стосунки. Але Сергій все не наважувався зробити мені пропозицію руки й серця. Подруга порадила під Новий рік написати своє сокровенне бажання на папері, спалити його, а попіл з’їсти. Я так і зробила. Скористалась присутністю друзів, тихенько прослизнула у спальню…
Попіл непомітно висипала у свій недопитий бокал з шампанським, піднесла до рота і… мало не проковтнула каблучку!»