Багато моїх друзів, навпаки, чекають, щоб батьки допомогли, деякі навіть з пенсій відкладають для дітей, а тут маму доводиться вмовляти і переконувати прийняти мою допомогу

Хтось ще був у такій ситуації? Як переконати маму, що я роблю правильно, і ніякого “чорного дня” в мене не буде? Я живу одна, добре заробляю, зустрічаюся з хлопцем, але поки живемо окремо, вирішили, що так буде краще.

Батька у мене немає, і виховувала мене одна мама, я їй всім зобов’язана, що маю зараз. Мама на всьому економила, працювала на двох роботах майже постійно, щоб дати мені освіту. Вона вважала, що диплом – це забезпечене життя, хоча так і не завжди буває, але в моєму випадку освіта дала мені шанс на гарну кар’єру. І я вирішила допомагати мамі, хочу, щоб вона тепер ні в чому не потребувала.

Читайте такожНаталі ж, за кілька років, раз 10 змінювала партнерів, які зрозумівши, що від них потрібні тільки дорогі подарунки і гроші, швидко випаровувалися

Спочатку давала їй гроші, які вона довго не хотіла брати, але я наполягла. Їду до неї в гості завжди беру що-небудь смачне і постійно чую: “Не витрачай на мене стару так багато грошей, краще відкладай собі на чорний день, раптом ти не завжди будеш так добре заробляти”.

Я спершу просто сміялася з її слів, але одного разу мій Ростик, ми як раз були неподалік від батьківського дому, запропонував заїхати, щоб познайомитися з моєю мамою. Я їй зателефонувала, що буду не одна, купили торт, шампанське, ковбасу, рибу, фрукти, щоб мамі не довелося нічого готувати, тим більше що заїхати ми збиралися ненадовго.

Познайомилися, мамі мій Ростислав сподобався, я щаслива накриваю стіл, не підозрюючи, що мене чекає. Мама, побачивши що ми привезли у пакетах, почала голосити: “Скільки разів я тобі казала, щоб ти не тринькала гроші? Навіть уявляти не хочу, скільки все це коштує!”. Я намагалася її заспокоїти, пробувала перевести все в жарт, але маму вже не можна було зупинити.

Вона висловила все: і те, як вона недоїдала, не відпочивала і змогла тільки таким чином зібрати гроші мені на навчання. Мені було так соромно, що мама це говорить в присутності майже незнайомої їй людини, що я просто вирішила піти. Потім виявилося, що ті гроші, що я давала мамі, вона не витрачала, а складала, щоб якщо треба буде, допомогти мені.

Боюся, що у мого хлопця створиться враження, що весь час голодували, хоча жили тоді, як всі. Тепер я грошей мамі не залишаю, просто привожу продукти, чай, каву, хочу ще вмовити щоб поїхала на море, хоча б в нашу Одесу відпочити, вже і готель вибрала, але не знаю, як її переконати, хіба що поїхати з нею разом.

Багато моїх друзів, навпаки, чекають, щоб батьки допомогли, деякі навіть з пенсій відкладають для дітей, а тут маму доводиться вмовляти і переконувати прийняти мою допомогу