Батьки видали мене заміж за чоловіка, якого я зовсім не кохала. Але зараз, коли у мене доросла дочка і мені уже 43, я вирішила подати на розлучення та стати по-справжньому щасливою

Коли я була у 9 класі, за мною почав бігати хлопець з паралельного класу. Руслан був дуже хорошим та красивим. Правда, на той момент я не хотіла стосунків, тому ігнорувала його знаки уваги.

Школу я закінчила з відзнакою, і поступила в інститут й переїхала жити у столицю. Ще з дитинства я мріяла бути лікаркою, але тато наполіг, щоб я поступала на юридичний факультет, і я погодилася. Там, окрім навчання, я нічого не бачила, мені було дуже важко. Додому приїжала я тільки на вихідні. Коли я вчилася на 4 курсі, тато сказав, що мені пора виходити заміж. Я була шокована, адже навіть не мала ще серйозних стосунків, та й з хлопцями я не спілкувалася в той період.

Але згодом я зрозуміла, що тато вже сам вибрав для мене нареченого. Моїм чоловіком став військовий, який був старший за мене на цілих 12 років. Я не кохала Олега і не хотіла виходити заміж за нього, але мене ніхто не питав, я тільки гірко плакала ночами. Олег навіть не намагався краще зі мною познайомитися, він отримав розподіл за кордон і не хотів туди їхати сам, тому весілля йому було потрібне якнайшвидше.

Спільне життя з Олегом було схоже на подружнє життя моїх батьків: я не мала права працювати на роботі й висловлювати свою думку, гроші давав чоловік тільки тоді, коли я принесу чек після кожної покупки. Я просто мала сидіти вдома та бути домогосподаркою.

Читайте також: Хлопець покинув мене, коли дізнався, що у нас буде дитина. Тоді і моя мама мене не підтримала, сказала: “Йди і зроби так, щоб не було цієї дитини, а то не впущу до хати”

У шлюбі з Олегом я вже 4 роки і я дуже втомилася від такого життя. В мене було таке враження, що я живу не з чоловіком, а з начальником. Ще й йому постійно все не подобалося. Вгодити йому було дуже важко.

Одного дня, я просто не витримала, зібрала свої речі та пішла до батьків. Але вдома мене почав виховувати тота й відправив назад до чоловіка, сказав, що не дозволить мені заплямувати честь сім’ї. Я послухала його та повернулася назад до чоловіка.

Через рік у нас появилася донечка, а Олег почав мені зраджувати. Спершу мене це ображало, але потім я геть припинила звертати на це увагу, мені було на нього абсолютно байдуже. Я прибирала вдома, готувала й виховувала дочку. .

Так ми прожили 18 років, хоча життям назвати це було складно. Дочка виросла, і тоді я наважилася на розлучення. На той час мені було 43. Олег скандалив, не хотів мене відпускати. Правда, я все вирішила остаточно, зібрала речі й поїхала до батьків.

Згодом я почала спілкуватися з Русланом. Як виявилося, він також був розлучений, від попереднього шлюбу у нього є син. Наші стосунки стали швидко розвиватися й згодом ми одружилися. З Русланом я неначе знову народилася на світ. Я не знала, що таке жити в коханні до цього часу, а тепер я просто щаслива жінка …