З Андрієм ми зустрічалися ще з шкільних років. Ми дуже кохали один одного, і я думала, що це любов на усе життя. Але він покинув мене, коли дізнався, що у нас буде дитина. У той момент я зрозуміла, що любить він мене не так сильно, як мені здавалося. Ні Андрій, ні його батьки, не захотіли навіть подивитися на свою дочку-внучку. Але я нічого і не вимагала він них. Кожен зробив свій вибір: він знайшов собі нову дівчину, а я залишилася сама.
Тоді і моя мама мене не підтримала, сказала: “Йди і зроби так, щоб не було цієї дитини, а то не впущу до хати”. Мама виховувала мене сама, без тата. Ну і звичайно, вона не хотіла для дочки такої ж долі. Але я ніколи не скажу своїй доньці нічого подібного. Ми будемо один одному підтримкою і опорою.
Я перевелась на заочне відділення та навіть знайшла собі роботу, щоб підпрацьовувати. Згодом мені вдалося влаштуватися в студентському гуртожитку і навіть домогтися малосімейки. На зарплату придбала меблі і домашні речі. У мене ж нічого не було. Грошей мені вистачало тільки на хліб та молоко. Все було: і втома, і сльози, і жахливий недосип.
Але я не хотіла, щоб мене жаліли, тому завжди ходила усміхнена та щаслива. До мене заходили в гості його друзі. Я говорила про нього тільки хороше, не думала про образи. Мені потрібні були сили для дитини, яку я носила під серцем.
Читайте також: Як назавжди позбутися від вусиків над верхньою губою
Коли на світ появилася дочка, мої нові знайомі студенти збиралися, приходили до мене у гості, пили чай, допомагали прати по черзі пелюшки. Мені багато хто говорив, що у нас вдома радісно і легко. І одного разу я помітила, як один зі студентів зачастив до мене і став приділяти мені багато уваги. Він був дуже добрим і красивим. Олег був на рік молодший за мене і вчився на 3 курсі. А потім, він познайомив мене з своєю мамою. Вона попросила через нього дозволу приходити до нас з Даринкою … в перший же день назвала мене донечкою.
З часом Олег зробив мені пропозицію і ми переїхали жити до нього. Хлопець дуже щасливий і каже, що я ідеальна дружина. З моєю мамою мені вдалося налагодити стосунки. Тепер вона часто приходить до нас у гості і допомагає з внучкою.
Я з жахом думаю: якби я правдами і неправдами втримала біля себе людину, яка мене не кохала, то що б я зараз мала! Тільки одне розчарування і сльози …