Доки всі нормальні люди очікують літо, щоб поїхати відпочивати, чи насолоджуватися прекрасною погодою, я його чекаю, щоб мати змогу випровадити мою маму на дачу.

Доки всі нормальні люди очікують літо, щоб поїхати відпочивати, чи насолоджуватися прекрасною погодою, я його чекаю, щоб мати змогу випровадити мою маму на дачу. У більшості історій, які я читала в інтернеті, злими героїнями були свекрухи й тещі, але у моїй – це буде рідна мама.

Моє життя стало нестерпним після того, як вона вийшла на пенсію. Найбезглуздіше те, що вона вважає, ніби я у всьому маю дослухатися до чоловіка й ледь не стати йому слугою, а чоловік же повинен відпочивати й насолоджуватися життям. Загалом, з кожним роком моя неприязнь до неї зростає.

Моя мама раніше була бригадиром й всі її лідерські здібності зараз проявляються у нашій родині. Ми всі стали її слугами, хоча мій чоловік був її улюбленцем, але це не забирало з нього зобов’язань підлеглого. Відпочиваємо ми від її керівництва лише влітку, коли вона на дачі.

Погано доводиться навіть моєму сину, якого вона постійно дістає за шкільні оцінки. Він вчиться непогано, але й не відмінно і це її дратує. Дійшло до того, що син почав плакати через погані бали.

Коли до нас приходить хтось у гості, то мама перетворюється у прекрасну жінку й готує свій фірмовий яблучний пиріг й розповідає всім, що ми були б ніким й нічим без її вселенської допомоги.

Найобразливіше те, що вона постійно повторює моєму сину: «Ти весь у матір пішов!», ніби бути схожою на мене має бути докором для нього. У мені не має нічого поганого, чи жахливого, тим паче саме вона виховала мене такою, а не хтось з вулиці.

Я неодноразово пробувала поговорити з чоловіком, щоб з’їхати й орендувати житло окремо, але він не хоче про не навіть думати, бо, на його думку, це даремна трата коштів, мов ми живемо у великій трикімнатній квартирі. А на мій аргумент: «мама», він говорить, щоб я просто не звертала на неї уваги й не сперечалась з нею і все буде добре.

Остання наша сварка з мамою закінчилась тим, що я запропонувала її обміняти нашу квартиру на дві менших. Її це ще більше розсердило.

Читайте також Тепер Марина Степанівна страшно ображена на сина та його сім’ю.

Останній рік я перестала нормально спати та їсти, моя нервова система більше не витримує такого стресу. Дійшло до того, що мої знайомі почали помічати, як мені погано й радити психотерапевтів!

Зараз я всюди намагаюсь знайти вихід із ситуації у якій опинилась, але поки все безрезультатно. Стримуюсь з останніх сил, щоб не перетворити свої стосунки з мамою у ненависть, хоча її докори та слова ображають до глибини серця.

Одна ситуація взагалі змусила мене задуматися про те, що я більше не хочу жити. Почну з того, що у нас ванна не замикається на ключ й включене світло означає, що там зайнято. Під час того, як й приймала ванну, мама нахабно вдерлась до мене, оглянула мене й сказала, що я неправильно намилила голову!

Уявіть собі, вона виставила мене наскільки нікчемною, ніби я у свої неповні 40 років не вмію мити голову!

Я не знаю, як мені бути далі й що робити, бо я так більше не можу! Можливо, у когось було щось схоже? Що ви робили, поділіться своїм досвідом!