Медсестри її зупинили мовляв: «Вам не можна всередину, операція». Вони попросили зачекати і дали жінці заспокійливого.

Вона просто звикла, що він весь час поряд. Їй не подобалось, коли він щоразу запитував:
— Ти поїла?
— Ти знущаєшся чи реально тебе цікавлять такі дурниці? – щоразу відповідала вона.
Їй не подобалось, що він говорив і питався щось, що відволікало і забирало час, якого в неї обмаль через те, що будує кар’єру.
Він не відставав від неї. Також працював і мав свій кар’єрний ріст, але він завжди знаходив час запитати, як вона і чи поїла. Для нього це було важливо, а для неї ні.

Зранку прокидався, не будив дружину і їхав на роботу. Він не очікував, що вона приготує йому сніданок чи побажає гарного дня. Він розумів, що в неї був важкий день і вона просто хоче виспатися, тому ніколи не заважав.
Коли жінка їхала на роботу – кожного ранку знаходила у бардаку машини батончик. Він клав його туди кожного ранку, на випадок, якщо вона не встигла поснідати. Вона ж натомість злилась.

Читайте також Жінка ніколи не думала, що все дійде до такого, а Юра зібрав речі і пішов.

— Я не люблю ці батончики! В них купа калорій! Я з такими темпами розтовстію! – скаржилась вона.
Але все ж розпаковувала батончик і відкушувала кусочок, бо насправді вона хотіла їсти і їй подобався смак батончика.
Вони не відрізнялися від інших сімей, не були рідкісними, вони були найтиповішими. Одного щось дратує, а інший мовчить. Але вони все одно були разом і кохали один одного.

Як раптом, на роботі прихопило серце. В чоловіка. І такі моменти переживають сім’ї…
Коли вони розмовляли по телефону, то чоловік відмовляв в тому, щоб вона приїхала. Він знав, що у неї на роботі цього тижня дуже важливий проект, з яким вона повинна впоратися. Тому казав, що все добре, що непогано харчується і, що життя в лікарні не таке погане. А до того ж розказував, як відпочиває, ніби у відпустку поїхав.

Проте в один момент дещо трапилось. Він не подзвонив зранку перед сніданком. Вона швидко набрала номер лікарні і почула:
— Його стан погіршився, він на операції зараз.
Ці сім слів і жінка, ніби прокинулась. Зірвалась з місця і заскочила в автівку. На дорозі сильне скупчення машин. Стоїть, відкриває бардачок знову. Дивиться, а її батончика не має. Він не поклав його. Він не зміг його покласти. Їй стало погано, вона загорілась сильним бажанням якнайшвидше побачити коханого.

Медсестри її зупинили мовляв: «Вам не можна всередину, операція». Вони попросили зачекати і дали жінці заспокійливого.
«Що ж з ним? Як там він? Казав, що все добре, бачу я його добре! Він все тримав у собі, ніколи не розказував, як йому інколи було погано. Чому?» — думала вона.
— Він не витримає. – сказав ангел, що присів біля неї.
— Що ж тоді робити? Може ти його повернеш? – жалісно з усією щирістю запитала вона.
— Можу, але питання в іншому. Тобі він справді потрібен, ти його кохаєш?
— Так.
— Тоді купи йому батончик. – дав підказку і зник ангел.

Вона швидко піднялася і побігла до найближчого продуктового магазину. Знайшла його на полицях і побігла до каси.
— Ви встигли. Я вже думала закриватися, а так би мусили йти в інший найближчий, що в іншому районі. – мовила продавчиня.
Жінка оплатила, а далі розплющила очі.
Перед нею медсестра.
— Він прокинувся.
Два слова, що несли в собі щастя.
Піднялася з лавочки і відчула обгортку. В її руці був шоколадний батончик.
— Це тобі. – промовила вона сівши біля нього.
— Мій улюблений, як ти дізналася? Ти така добра!