Історія над якою варто було б задуматись. До сліз.

Кожного дня жінка поверталась пізно ввечері додому. Проходячи повз магазин, почула дитячий крик. Обернулась і побачила чоловіка, що наздоганяв хлопчика. Втрутилась в ситуацію і запитала, що коїться. Чоловік відповів, що цей хлопчик – злодюжка, бо поцупив з магазині ковбасу і хліб.
Жінка за все заплатила продавцю і спитала малого:
– Нащо ти вкрав ? В тебе складна ситуація ? Розкажи мені, не соромся. Можливо я тобі чимось допоможу.
– Я рятував бабусю… Моя мама пішла від нас на Небо. Я боюся, що бабуся теж піде… Вона хвора і голодна, я лише хотів допомогти, — прошепотів налякано хлопчик.

Читайте також:Притча про мрії. Мріяти потрібно правильно!
– Не бійся, дитино. Зараз я проведу тебе додому і запитаю, чим можна допомогти.
До горла жінці ніби підкочувався клубок. Вона не мала сім’ї і не могла мати дітей. Йдучи за руку з хлопчиком, розуміла, що це – знак з Неба. В голові прокручувались різні варіанти розвитку подій, а на серці ставало спокійно і тепло.
Бабуся дійсно була хвора, але радість переповнювала її, бо за довгий час ніхто і не поцікавився їхнім станом. Ніком не було діла до них. Близьких у них уже не було. Батько пішов від дитини і не хотів признавати хлопчика.
Вдома і на роботі жінка роздумувала, як вчинити з цими бідними людьми. Звільнившись, одразу пішла до них.
– Мені наснилась мама. Вона сказала, що вимолила в Бога тебе. Тепер в мене знову буде мама, яка мене любитиме? — спитало усміхнено хлоп’я.
– Так, тепер ми – сім’я. Я вас не покину. Нехай твоя мама просить і надалі для тебе доброї долі, — зі сльозами на очах промовила жінка.