Мама хворіла і не могла працювати, а батько їй не вірив, говорив, що просто прикидається. Але, вона терпіла та не розлучалася з ним, говорила: – ” Я не покину тата, адже ми давали клятву, що все життя будемо разом”

Мої батьки одружилися дуже рано. Мама моя жила тільки з бабусею, і фінансово була не дуже забезпеченою, а от тато був їз заможньої сім’ї. Моя бабуся з татової сторони була проти одруження, адже вона сама вже вибрала йому наречену з впливої родини. І навіть запросила її з батьками до себе на вечерю, щоб познайоми з сином.

Коли про це дізнався мій тато, то він відразу повів маму в загс і розписався з нею, так щоб ніхто не знав. Так, як вони ще були студентами, вони поїхали на навчання у інше місто та стали жити удвох. Раніше бабуся присилала тотові передачі, давала гроші на навчання та прожиття. Коли мама закінчила інститут, вона дізналася, що скоро у них буде дитина. Як тільки про це дізналася бабуся, то відразу перестала допомагати батькам.

Тато мій знайшов ще другу роботу, щоб хоч трошки підзаробляти, бо грошей їм не вистачало, а тут ще й дитина. Але він не опускав руки та завжди говорив мамі: “Все буде добре, якось проживемо”.

Коли я появилася, тато допомагав мамі і грошей ніби на все вистачало. Було все добре. Але через 5 років мама подарувала мені ще двох братиків. Тут вже було важче, троє маленьких дітей, допомогти не було кому, а їсти і одягнути нас треба було. Тоді тато вирішив поїхати на заробітки, а мама з нами поїхала до своїх батьків. Але все це безслідно не пройшло.

Коли тато заробив грошей, купив новий, просторий будинок і забрав нас з мамою. Тато часто розповідав мамі, як він тяжко працював усі ці роки. Мама теж знайшла собі підзаробіток, щоб не сидіти без діла. Іноді бабуся сиділа з нами, щоб мама довше могла попрацювати. Час минав, але відносини між батьками стали псуватися.

Читайте такогж: Цілющі властивості розмарину: спалює жир, покращує імунітет та розумову діяльність

Коли тато мав вільний час, то він не хотів посидіти з нами, щоб мама трошки відпочила, або занялася хатньою роботою, а все кричав на неї та говорив: – “Сама народила сама і сиди”. А ще міг деколи дорікнути мамі: – “Хто не працює, той і не їсть”.

Мама звільнилася з роботи, вона хворіла і не могла працювати на роботі і сидіти з нами, а тато їй не вірив, говорив, що вона просто розлінилася. Я пам’ятаю, як прибігала до неї вечарами, а вона просто лежала і плакала.

У мене серце розривалося, коли я бачила, що мама плаче. Тому після школи, я відразу пішла працювати, щоб хоч якусь копійку заробити та допомогти мамі. Грошей, які тато залишав мамі, зовсім не вистачало. Але, мама терпіла тата і навіть не задумувалась про розлучення. Вона говорила: – ” Я не покину тата, адже ми одна сім’я”.

Зараз ми уже маємо свої сім’ї, а батьки живуть в одній квартирі кожен своїм життям. Кожен має свої гроші і продукти купують окремо. Але, як мама каже: – “Краще так, ніж на старість залишитись самотньою”.