– Софіє, зрозумій ти правильно. У мене немає іншого вибору. Совість не дозволяє залишити дітей. Вони ж бідні живуть в дитячому будинку, коли мають рідного дядька. Я їх неодмінно заберу звідти!
Каті, його рідній сестрі, було всього лише 35 років, коли вона попала в автокатастрофу. У неї залишилося двоє діток, яких ростила сама, без чоловіка. Інших родичів не було, окрім дідуся. Він тяжко хворий, тому ніхто не дозволив би опікуватися йому дітьми.
Я старалася ввійти в положення свого чоловіка та зрозуміти його. Чесно кажучи, я пишаюсь Вовою, він робиться все правильно. Проблема в тому, що я не була морально готова до материнства. Ще й відразу двоє діток. Але інших варіантів ми й не розглядали. Я була приречена.
Читайте також До моєї сусідки навідався горе коханець
Пройшло три тижні. Одного дня Вова приїхав та цього разу не сам, а з двома дітками.
Спершу хлопчики соромилися, і навіть трішки боялися нас. Одна справа — мене, а от Вову чому вони боялися було не зрозуміло. Діти його добре знали, раніше проводили багато часу разом, гостювали у нас.
– Софійко, все добре. Надіюсь, з часом вони призвичаяться до нас. Дамо їм час, адже зовсім недавно вони втратили матір. Тільки-но приїхали з дитячого будинку, де умови, м’яко кажучи, не дуже. Будь ласка, наберися терпіння, — говорив чоловік і старався мене заспокоїти.
На початку хлопці постійно погоджувалися зі мною, щоб я їм не сказала чи не запропонувала. З кожним разом мене це все більше починало дратувати. У черговий раз я не стрималася та підвищила на них голос.
Це їх дуже налякало, тому вони розплакалися. Я почала вибачатися, заспокоювати їх, і тоді вони мені зізналися, що коли їхали з дитячого будинку, їм наказали, аби вони зі всім погоджувалися, бо інакше повернуться. Це мене приголомшило. В один момент я їх обійняла та пообіцяла, що ніколи їх ніхто назад не віддасть. З цього моменту мої стосунки з дітьми стали міцнішими.
Ясна річ, коли в сім’ї з’являються діти, то витрачається в тричі більше коштів. Тому чоловік був змушений шукати ще одну роботу. Адже хлопчики ростуть, потрібний одяг, взуття, іграшки, в школу різні речі.
Мене тішило, що діти ставилися один до одного дуже добре. Я ніколи не бачила, аби вони сварилися, вони постійно стоять один за одного горою.
Пройшло шість років, ми жили дружно. Одного дня приїхав дідуся в гості. Він мало не з порога запропонували віддати старшого у військове училище. Мене це дуже шокувало. Як ми могли їх розлучити, двох рідних братів, які так люблять один одного?
Навіть, не роздумуючи над цією пропозицію, ми з чоловіком відмовилися у відповідь від дідуся ми почули:
– А дарма. Дивні ви, краще б подумали та погодилися. Час іде, а своїх дітей у вас немає. Ви ж то не молодшаєте, — різко відказав старий.
– Нам байдуже рідні це діти, чи ні. Ми їх дуже любимо і бажаємо їм всього найкращого. А найкраще їм буде, якщо вони будуть поруч, — відмовила я.
Відразу після того, як дідусь пішов, мені стало раптово погано, чоловік викликав швидку. Мене оглянули та повідомили чудову новину: я була при надії, уже третій місяць.
Наше подружжя було таке щасливе цій звістці. Щастю не було меж. Пройшло чотири місяці, до нас надійшов лист, в якому йшлося про те, що дідусь подарував хлопцям трикімнатну квартиру. Це була чудова новина, ми усі зраділи. Ми відразу виставили квартиру на продаж, а з коштів від продажу, купили простору квартиру у нашому місті.
Згодом в мене появилась дівчинка. Мене тішило, що хлопчики дуже полюбили Валерію, так ми з чоловіком назвали нашу доньку. Вони постійно допомагали у догляді за нею. Робили це не примусово. Найбільше хлопці любили гуляти з Валерією в парку. Згодом навіть навчилися переодягати її. Мені було нестрашно залишати на них донечку, довіряла їм.
Я по-справжньому щаслива мама прекрасних трьох діток.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…