Мій брат на весілля дочки, подарував двокімнатну квартиру. Але проблеми виникли відразу. Новоспеченого чоловіка і його рідню з першого дня мучило питання приписки.

Ось тепер замислююся: а чи потрібно допомагати дітям? Швидше за все, вони самі повинні вирішувати свої проблеми. Я теж допомогла дітям з покупкою житла: розміняли свою квартиру, дітям віддали по однокімнатній.

Але вони відразу продали і, взявши кредит, купили житло побільше. Так що, тепер це майно назвати своїм я не можу.

Мій брат зробив жест ширше – на весілля дочки, в подарунок підніс двокімнатну квартиру. Було це ще 5 років тому. Здавалося б, живи і радій.

Але проблеми виникли відразу. Новоспеченого чоловіка і його рідню з першого дня мучило питання прописки, вони вважали, що першим ділом після весілля потрібно бігти і прописувати хлопчини в нові хороми.

Читайте також: Я хотіла бути хорошою свекрухою, та попри все добро яке зробила лишилась поганою.

Хоча яка різниця – живеш і живи, хто тебе жене, зараз це питання при прийомі на роботу не варто. Ви що, заради прописки і квартири одружилися? Не просила ж наречена переписати на неї машину нареченого.

Юля (моя племінниця) часто зверталася до батька за допомогою типу «Унітаз потік, треба полагодити», «Батарею подивитися», «Кран потік». Зрештою брат не витримав і сказав зятеві:

– Я, звичайно, допоможу завжди, але чому ти сам не можеш кран поміняти, розетку?

Але зять відразу відповів:

– Я тут не господар, чому повинен щось робити?

Ну не паразит чи? Веди дружину на свою житлоплощу і будь господарем! Всі хочуть легких шляхів. Зрозуміло, що жити не стали, розлучилися.

Життя потрібно будувати самим, проходити шлях разом від гуртожитку до комфорту. Подарунки батькові можуть і життя зіпсувати. А Ви, як вважаєте?