Моя дочка свекра любить більше як мене

У мене є дочка, яку я дуже люблю. Дружини не стало давано.

Я багато працював, навчився вести домашнє господарство. Намагався, щоб у дитини було домашнє вогнище. Мети своєї я досягнув. Ніка виросла красунею, а ще – розумницею і в усьому мені помічницею.

Коли закінчила школу, вступила на ін’яз. Я радів. Я пишався. І тільки тоді, коли побачив, що справи у неї йдуть зовсім добре, вона має друзів, ходить у басейн, на дискотеки, в міру курить (хай там собі, легкі жіночі цигарки) – тільки тоді зважився на серйозні стосунки з жінками.

Ніка ніби зрозуміла все, але делікатно попросила в наш дім Жанну не приводити. Я погодився – в Жанни було власне житло, і мені у разі чого було куди повернутися.

На четвертому курсі моя донька зібралася заміж.  Власне кажучи, він мені сподобався: окрім того, що доньку любив, забезпечував їй комфортне проживання. Вони оселилися в половині будинку (ве-е-еличезного, між іншим) його батьків. Моя Ніка зажила так, як я про те і мріяв.

Читайте також Він зрадив мені і багато часу просто приховував, що закоханий у іншу.

Іноді я до них заїжджав, навіть з Жанною. І побачив, як трепетно ставиться до Ніки свекор. Він просто обожнює її.

Він, якось побачивши моє невдоволення, поспіхом запевнив мене, що все життя мріяв про доньку (у нього є ще один син від першого шлюбу), тож тепер має нагоду опікуватися такою дівчиною, як Ніка. А вона, до речі, сприймає все як належне.

Прикро, але вона трішечки забула про мене. Точніше, майже зовсім забула. Рідко телефонує. На день народження опам’яталася з привітаннями аж наприкінці дня.

Коли я запитав, чому так пізно, розповіла, що свекор возив її з подругою у Рівне (там у них якийсь крутий хутряний магазин). Хотів я було пожалітися Жанні на такий стан речей, а вона тільки зробила круглі очі й сказала, що я телепень.