Моя мачуха вигнала батька з дому, залишивши його ні з чим.

Моєї матері не стало багато років тому. Все свідоме життя я виховувалася одним батьком. Він не хотів заводити нову родину, поки не виростить і не прилаштує мене. Звичайно ж, він зустрічався з жінками, але це були всього лише скороминущі романи.

Через кілька місяців після мого весілля, батько повідомив, що теж подумує одружитися. Він познайомив мене з майбутньою мачухою. Це була доросла, самостійна жінка. Вона мала двох дітей, займала пристойну посаду, мило спілкувалася зі мною і з татом. Тому я підтримала батька в його рішенні жити з цією жінкою і розписатися з нею.

Для того, щоб допомогти нам з житлом, батько продав свою трикімнатну квартиру, собі купив однокімнатну, а решту грошей віддав нам з чоловіком. Тато переїхав жити до своєї нової дружини. Жили вони разом з її дітьми. Син навчався в університеті, а дочка – в школі, в сьомому класі. Незабаром я почала слухати розмови про те, що їх сім’ї необхідно розширити житлоплощу. Вчотирьох незручно було жити в хай за площею, але все ж двійці.

У мого зведеного брата була квартира, що дісталася йому від батька, але мачуха чомусь вирішила продати квартиру мого тата і отримані гроші використовувати в якості доплати при обміні її двокімнатної. Але ж було б набагато простіше, якби її син переїхав у власне житло. Він був уже дорослим і досить самостійним.

Читайте також:Я дбав про Іру як про рідну доньку, а вона за 15 років так і не навчилась поважати мене.

Якщо чесно, я була не в захваті від такого рішення, адже, як виявилося, шлюб з моїм батьком для мачухи був четвертим за рахунком! З попередніми чоловіками вона жила по кілька років, а потім розходилася з ними з різних причин. Я боялася, що тата може чекати така ж доля, але йому про це не говорила. І мені зовсім не хотілося, щоб в разі розлучення він залишився без житла.

Спочатку все було добре, угода відбулася, і батько з новою сім’єю переїхав в нову простору квартиру. Від продажу його житла він не отримав ні копійки. Гроші, що залишилися були вкладені в ремонт.

Через якийсь час я почала помічати, що батько став дуже сумним, мовчазним і, що здалося мені дуже дивним, дуже втомленим. Він перестав розповідати, що відбувається в його новій сім’ї. Звичайно ж, я неодноразово запитувала, що сталося. Але тато відповідав, що все добре. Мабуть, не хотів мене засмучувати, адже я на той момент чекала дитину.

Незабаром я дізналася, що тато розлучився і, як благородна людина, пішов ні з чим. Мої побоювання підтвердилися. Мені дуже шкода батька, жити у нас він відмовляється, брати гроші на те, щоб зняти пристойну квартиру, теж не хоче. Нещодавно його скоротили на роботі, і зараз він – простий таксист. Працює майже цілодобово, спить всього кілька годин на базі. Я наполягаю на тому, щоб він подав на розділ майна, але він відмовляється. Як напоумити його, я не знаю.