Ми стали майже для всієї рідні чужими, нас тепер всі не люблять. Невже вони не розуміють, що нам ці гроші нелегко даються? Гроші ніколи з неба не падають.

«Хочеш зіпсувати стосунки із родичем – відмов йому в грошах». Саме так і сталося з моєю сім’єю.

Ми з чоловіком зараз живемо заможно. Наша сім’я складається всього з трьох осіб: я, чоловік і син. Зате у нас величезна кількість рідні.

Колись ми трималися всі разом, дуже дружили, але останнім часом з половиною рідні ми не спілкуємося.

Дуже часто ми почали чути прохання від рідні: «Дай в борг, скоро віддам!». Наші батьки у нас не просять грошей. А от брати і сестри це щось. Ми давали, але вчасно вони ніколи не повертають! А у нас сімейний бізнес і гроші нам потрібні завжди. А вони то слухавку не беруть, то несуть якісь нісенітниці. Особливо мене дратує її формулювання: «Пожалійте наших дітей – вони ж ваші племінники!». Добре, але ж не я їх народжувала! У мене тільки син, я розраховувала на свої сили!

Так само навколо нас хороводи водили і інші родичі: двоюрідні сестри і брати, тітки і дядьки. Ні, тут не посперечаєшся, більшість віддають борги вчасно, але рідні багато! Обскубають нас, як липку, і ми сидимо ні з чим, чекаючи повернення грошей.

Тут мені якось подруга порадила: «Навчіться говорити «Ні!»

Читайте також: Всі непорозуміння у нас тільки через його батьків. Ми живемо окремо, але таке відчуття, що разом. Контроль над усім. Що робити, як мені допомогти чоловікові достукатися до його батьків?

І тут понеслося: непорозуміння пішли у нас з ріднею один за одним. Кожен відразу говорив майже одну і ту ж фразу: «Ну у вас же є гроші! А мені зараз конче вони потрібні». Так і нам потрібні! Тепер ми для них всіх погані.

Спілкується з нами тільки брат чоловіка, тому що завжди готовий підсобити – або вантажником попрацювати, або магазин облагородити, іноді навіть робить це наперед, щоб потім йому гроші дали. Ну так брат же у нас підробляє, а всі хочуть на халяву з довгою розстрочкою! Нехай радіють, що ми тоді відсотки з них не брали, як це інші роблять.

Але прикро все одно, що ми стали майже для всієї рідні чужими і що нас тепер всі не люблять. Невже вони не розуміють, що нам ці гроші нелегко даються? Гроші ніколи з неба не падають.