На виписку до неї прийшли лише ми і її батьки. Колишній чоловік, батько першої дитини, покинув її, а про батька  дитини ми нічого не знали й запитувати соромилися.

Я звикла до того, що за все добро потрібно платити добром, але є й такі люди, що на твоє добро будуть відповідати злом. Саме так сталось з нашою героїнею, що вирішила поділитися історією про те, як її допомогли «хороші» родичі.

«Перед її пологами до мене прийшла сестра чоловіка й попросила, щоб я посиділа з її сином. Йому, на хвилинку, було лише чотири роки. Але вона мені тоді точно пояснила, що іншого виходу у неї не має і я просто залишилася без можливостей відмовити її.

Його сестра просто всунула мені у руки три тисячі гривень. Я намагалась відмовитися та повернути її їх, але вона наполягала, щоб я їх прийняла, мов на життя сина за один тиждень. Звичайно, це була надто велика сума на такий короткий термін, але вона дуже наполягала.

Незабаром його сестру відправили у пологовий, тому я доглядала за її сином й частину суми витратила саме на купівлю подарунків для майбутнього брата.

Читайте також До моєї медичної картки внесли зміни і написали, що я мала двійню.

Загалом, на їжу для її сина та подарунки для новонародженого я витратила десь дві тисячі гривень, а іншу тисячу вирішила повернути молодій мамі, такі гроші її точно зайвими не будуть.

Перед випискою його сестра попросила нас з чоловіком прибратися у домі й підготувати ліжечко для немовляти, ми з задоволенням все для неї підготували, лише ліжечко залишили посередині кімнати, бо не хотіли щось переставляти без відома господарки будинку, а при потребі ми могли зробити це відразу.

На виписку до неї прийшли лише ми і її батьки. Колишній чоловік, батько першої дитини, покинув її, а про батька  дитини ми нічого не знали й запитувати соромилися.

Коли вони вже почали святкувати народження малюка, молода мама почала вимагати з мене повернення двох тисяч гривень, бо з її слів сталась помилка й вона збиралась залишити лише кілька сотень гривень, а не тисяч. Звичайно, всі її підтримали, окрім мого чоловіка, який знав, що я ні одної зайвої копійки не витратила.

Всі підняли жахливий крик і я покинула їхнє «святкування», бо ніхто навіть не подумав мені подякувати за те, що я тиждень провела з чужою дитиною і купила все для малюка!»