Насолоджуючись миттю, вона неймовірно любила його музику.

Вона неймовірно любила його музику. Це єдине, від чого вона шаленіла і від чого не могла відмовитись.

Коли він сідав до улюбленого білого роялю, полишала будь-які справи, хоча ще за мить до того була переконана, що відкласти їх неможливо. Завмирала в приємному очікуванні. Спостерігала, як він підсував стілець, розминав пальці, розкладав ноти на пюпітрі, мацав ногою де ж педаль та робив дивні вздохи. Здавалося, навіть повітря згущувалося, щоб дати змогу звукам заповнити простір, перемішатися і створити невловимо легкі  музичні піруети.

Вона звісно ж сідала поруч. Брала келих вина або ж горнятко теплого чаю й заплющувала очі від задоволення. Так насолоджуватись могла вічно. Немов літала десь далеко над світом, погружалась у невловимі мрії та захоплення. Стежила за коханим з-під ледь піднятих повік. Все, що cтворювало музичний шедевр, димкою-пеленою огортало її свідомість, розчинялось у кожній клітині мозку, розгортало невидимі крила і несло душу в небесну далечінь.

Бачила найдрібніші його рухи і жести. Помічала, як змінюється міміка, погляд, жест, як швидко рухаються пальці чорно-білими клавішами. Від тих клавішних мандрів отримувала найбільшу насолоду. Могла годинами дивитися, перегортаючи в уяві, наче барвисті слайди, казково прекрасні образи.

Вона відшукувала в нетрях усесвітньої мережі різноманітні музичні конкурси та концерти, надихала й  переконувала коханого брати в них участь і завжди супроводжувала як імпресаріо. Дбала про кошториси, рейдери, квитки, житло, про різноманітні програми після виступу, навіть допомагала обирати твір на цей конкурс. Він знав: коли погодиться на чергову імпрезу – кохана все зорганізує на найвищому рівні.

Його музика справді вартувала її старань. У більшості випадків отримував гран-прі та великі гонорари.

З роками вона прискіпливіше обирала напрямки мандрівок. Якщо вони вже двічі бували в Відні чи Единбурзі, не бачила потреби їхати туди втретє. Прокладала шлях до Мельбурна чи Мехіко. Коли ставила перед собою мету – перешкод не існувало. Настільки вона вірила в нього і саа була сильна жінка. Поразок не терпіла. Надсилала електронні листи, факси, запити… Результат перемовин мав бути один – запрошення на дві особи.

Читайте також:Побалуйте себе та рідних дуже смачним і головне легким у приготуванні десертом із Бельгії.

До кожного нового виступу купувала гарну вечірню сукню і робила вишуканий макіяж. Вигадливі зачіска та манікюр завжди слугували темою окремих бесід у світському товаристві. Але її мало цікавили плітки. Вона просто мала бути на висоті. Також дбала і про зовнішній вигляд свого маестро, більше ніж тричі він не міг вистпати в одному костюмі, це було недопустимо.

Затишними осінньо-зимовими вечорами вони багато часу проводили разом. Він готував нові композиції, вона впорядковувала альбоми зі світлинами з їхніх мандрівок і розробляла нові музичні проекти.

Щовечора, перш аніж піти спати, просила його зіграти її улюблену мелодію. Він не відмовлявся, хоча це тривало роками. Щоденно. Він просто не міг їй відмовити.

Сідала поруч і поринала у звуки. Він крадькома спостерігав за нею. Коли заплющувала очі від блаженства, йому здавалося, що вона справді насолоджується його музикою…

Але доля склалась інакше .На жаль… Вона була глухою. Від народження. Просто її любов до нього мала неймовірне чуття до музики. Відчуваючи кожну нотку, обгортуюючи її своїм почуття, коханням пропускала крізь себе. Насолоджувалась прекрасною миттю за роялем.