Мій чоловік покинув мене, коли сину ледь виповнилось вісім років. Чоловік він був порядний, тому залишив нам з Віталіком трикімнатну квартиру, куплену на наші спільні кошти. Вдруге я заміж не вийшла, але благо в мене залишився син, у якого я вклала всю свою душу.
Признатись чесно, зараз я помічаю, що чоловічого виховання йому трохи не вистачає, бо Віталік виріс занадто покладливий та добрий. Колишні дівчата Віталіка часто користувались його м’яким характером і мені було нестерпно бачити муки сина. Проте нещодавно він привів свою наречену Христину — дуже милу та хазяйновиту дівчину.
Я була дуже щаслива за сина, адже Христина мені відразу сподобалась. Ніколи не перечила, завжди зробить все, що попросиш. Одним словом, не невістка, а мрія. Проте моє щастя тривало не довго. Вже через якихось три місяці Христю неначе підмінили.
Читайте також Тоді я зрозуміла, що таке справжнє жіноче щастя
Обставини склались так, що у той момент, коли істинна сутність Христини почала виходити на поверхню, захворів мій батько. Він не був безпомічний, але потребував нагляду, тому я прийняла рішення забрати його до нас. Квартира велика, то ж місця усім вистачить, але така новина не прийшла до душі моїй невістці.
Я щиро не розуміла невдоволення Христини, адже за батьком я доглядала сама, та і користі від нього було чимало. Він сам готував для нас вечерю, міг помити посуд та поприбирати, а у вільний час тихо читав газети чи розгадував кросворди.
З часом я стала помічати, що син з невісткою уникають нас. Раніше ми завжди вечеряли разом, а тепер вони категорично відмовлялись та закривалися у своїй кімнаті. А коли я почала розмову з сином про це, то він лише відмахнувся та сказав, що це тимчасово.
За дітей вони й чути не хочуть, мовляв, не пожили ще для себе. Я чудово розумію, що молодь зараз інша і не наполягаю, але поведінка Христини мені все одно не зрозуміла. У домі вона поводиться неначе королева — для неї готують та прибирають. Вона навіть сніданок ніколи сама не зробить, а весь свій час витрачає на походи в салони краси та розмови по телефону.
Куди зникла та мила та хазяйновита дівчинка, що прийшла у мій дім пів року тому? Невже вона завжди була такою, а я просто сліпа? Її поведінка ставала дедалі нестерпнішою! Найбільше мене образило, те, що вона відмовилась святкувати зі мною та моїм батьком Новий рік. Мало того, вони закрились у кімнаті й о дванадцятій годині Христина навіть не вийшла нас привітати! Віталік вийшов, а ось невістка — ні.
А на другий день вона мені сказала таке: «Ми з Віталіком продамо будинок вашого батька і купимо собі квартиру». Я була шокована її нахабністю! Вже пів року вона живе повністю моїм коштом, я навіть їжу та послуги оплачую сама, а тепер їм ще й квартиру подавай!
— Е ні, такого ви не дочекаєтесь ніколи. Хочете власне житло — заробіть на нього. Мій батько не для того все життя гарував, щоб на старості років його дім продали. — відповіла я.
Тоді діти заявили, що переїжджають до батьків Христини і я їх більше ніколи не побачу.
Що ж, така позиція єдиного сина мене страшенно засмутила, але то було його рішення. І я щиро сподіваюсь, що він про нього не пошкодує.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…