Взяли до нас на роботу адміністратором молоденьку дівчину Олесю, і так сталося, що у нас зав’язалися стосунки. Вже після місяця щоденних побачень я запропонував їй одружитися та жити разом. Занесли заяву, зачекали ще місяць та розписалися.
Протягом цього місяця Олеся була дуже ніжною, чуйною та підгодовувала мене то тістечками, то еклерами. Я й гадки не мав, що вони приготовані не нею, а більше того – куплені у пекарні за рогом.
От і настав день, коли ми перевезли речі з орендованої квартири вже моєї дружини до мене. Скільки ж радості і кохання у нас було. Ми все робили разом: готували їсти, прибирали, дивилися фільми.
Пізніше у нас на роботі почався аврал з річними звітами, багато роботи, і як наслідок мало часу для себе. Тоді Олеся сказала, що звільняється, оскільки заробляє мінімально і сильно втомлюється. Я їй і не заперечував, адже моєї зарплати достатньо, щоб прогодувати нашу сім’ю.
Перші тижні любо було прийти додому. Молода господиня готувала лише здорову їжу у вигляді салатів та смаженого м’яса чи риби. Я почав залишати більше грошей, щоб дружина готувала більш складні страви. Але їжа була та ж сама, а скринька для грошей – порожня. Плавно та все частіше ми почали замовляти то піцу, то суші. Нічого страшного, – подумав я.
Читайте також Коли я йшов в армію, то хвилювався тільки через одне, що моя енергійна та красива дівчина найде собі когось іншого.
За місяць-два взаємини між нами погіршилися. Олеся цілими днями відпочивала і ходила то по салонах краси, то по магазинах. Майже вся моя місячна зарплата витрачалася за два дні. Постійно лиш сварки, що я мало заробляю, а чоловік повинен цілком забезпечувати всі потреби жінки. Готувати Олеся перестала зовсім, прибирати також. В холодильнику «миші повісилися», а на поросі на тумбочках можна було записувати свої нотатки пальцем.
Згадував я слова мами, яка постійного тарахкотіла, що її доброта змінила батька з хорошого хлопця на «лінивобокого» ледаря. Так і наш шлюб змінив дружину. Від ніжної, доброї, турботливої та сяючої дівчинки не залишилося абсолютно нічого.
Так більше продовжуватись не могло. Суботнього ранку я до схід сонця почав прибирати та готувати їсти. Дружина здивувалася, і сказала лишень, що коли я хочу – то можу все. Однак я думав, що покажу та нагадаю їй, що це її обов’язки, а я можу їй допомагати. Та не тут то було. Вона до вечора все з’їла та влаштувала вдома знов бардак.
Все! Мій терпець увірвався. Перед сном я повідомив її, що подаю в понеділок на розлучення. Тоді у неї наче щось вселилося. Вона кричала, що я її не люблю, лиш хочу їсти та відпочивати і її в дім привів, щоб мати безплатну прислугу. Олеся так нічого й не зрозуміла… Я ж терпів і згідний був їй в усьому допомагати, але ж – ні…
Розлучили нас швидко. Олеся зібрала речі та поїхала в село до батьків. А я завів кішку та продовжив створювати домашній затишок сам.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…