Після того як Степан освідчився і моя мама знала, що зять бідний, але сказала відразу, що грошей на весілля не дасть і сама на нього не прийде.

А якось ми з нареченим прийшли до родичів в гості, там сиділа моя мама. Вечір тоді закінчився сумно, навіть не знаю, як розповісти свекрам

Мама виховувала мене одна, а тому була для мене найріднішою і дуже важливою людиною в моєму житті. Вона завжди намагалась мені допомогати та підтримувати мене. Її недоліком було те, що у всьому вона намагалась знайти матеріальну вигоду і думала, що щастя лише в грошах. Я була іншої думки, а тому за крок до свого жіночого щастя, я помітила, що мама абсолютно мене не підтримує. Як людину могли настільки змінити гроші?

Річ у тім, що ще з дитинства я була обмежена любов’ю тата. Його не стало, коли мені виповнилось два рочки. Мамі було дуже важко «поставити мене на ноги» самій, адже все-таки треба було і мене доглядати, і гроші заробляти. Так, як моя мама все життя отримувала допомогу від моїх бабусь та дідусь, то вирішила мені життєву долю наперед. Вона вважала, що я мушу знайти собі серйозного чоловіка, який буде мати статки та велику кількість грошей. Про бідного зятя вона навіть думати не хотіла.

Читайте також Був у мене хлопець. Любив він випити. І ось одного разу, після тижневого запою, вирішив він кинути пити.

Коли я вступила в університет до міста, то спочатку жила в гуртожитку. Вчилась я на юридичному факультеті, адже мама не шкодувала для мене грошей, а тому дала мені належну освіту. Приблизно на другому курсі я пішла працювати помічником нотаріуса і мала можливість винаймати квартиру з подругою. Моя мама вважала, що саме у місті я знайду чоловіка, який буде гідний мого рівня, а тому вона пишалась моїми успіхами.

Словом, коли ми жили з подругою на квартирі, то я одразу помітила одного парубка. Як потім виявилось, він вже вступив на магістратуру юридичного факультету нашого університету, а тому був старшим від мене на кілька років. Його звали Дмитро і ми одразу помітили один одного і почали спілкуватись. У Дмитра у нашому будинку була власна трикімнатна квартира, машина люкс-класу та дорогий годинник. Його батьки мали приватну юридичну фірму, де він також працював. Словом, він був дуже забезпечним і гарним чоловіком. Він помітив мене, коли я одного разу несла продукти до дому (подруга у той час хворіла) і він вирішив мені допомогти. Я запросила його на чай, а згодом ми почали зустрічатись. Скажу Вам: це були хороші романтичні стосунки, ми ходили в ресторану, він дарував мені подарунки та забирав з пар на машині. Коли ми вже зустрічались 5 місяців, то якось почали говорити про спільне життя. Дмитро одразу дав знати, що він ще не нагулявся, а тому не планує спільного життя. Я розповіла про це мамі, а вона мені порадила завести від нього дитину і таким чином постійно бути поряд з ним. Я звичайно, не могла погодитись на дитину від чоловіка, який не хоче сімейного життя. Тому ми розійшлись через різні життєві пріоритети.

Звичайно, моя мама не була у захваті від того, що ми розійшлись з Дмитром, а от я швидко його забула та почала нове життя. Якось ми з одногрупниками вирішили поїхати в Одесу на семінар щодо Дня юриста і там я познайомилась зі своїм майбутнім нареченим. Серед організаторів семінару виявився спортивний молодий чоловік з приголомшливими блакитними очима і простим ім’ям Степан. З’ясувалося, що він дуже розумний та добрий чоловік А працює він охоронцем в супермаркеті, як раз навпроти нашого будинку. Ось такі бувають збіги в моєму житті. Хорошу людину я зустріла так далеко від дому, хоча ми постійно були поряд одне з одним, але доля нас не зводила тоді.

Коли я трішки ближче познайомилась зі Степаном, то зрозуміла, що його ставлення до життя зовсім інше, ніж було в Дмитра. Степан дуже позитивний та відкритий до світу, він має хороші сімейні цінності і є досить спокійним та врівноваженим. Мені дуже добре та спокійно поруч з цією людиною. Але, до однієї єдиної людини, підхід знайти йому так і не вдалося. І цією людиною виявилася моя рідна мама!

Коли мама почула від мене, що в Одесі я знайшла хлопця, який працює поряд з моїм домом у Львові, то вона була шокована. Мама не думала, що мій обранець працює охоронцем і винаймає однокімнатну квартиру. мама сказала, що я буду приречена на постійні злидні і взагалі не підтримувала мого вибору!

Моя мама абсолютно не сприймала його, а тому, коли бачила його і Степан старався пожартувати, то вона постійно з нього насміхалася. Вона постійно мені згадувала про Дмитра і казала, щоб я поверталась до нього.

Після того як Степан освідчився і моя мама знала, що зять бідний, але сказала відразу, що грошей на весілля не дасть і сама на нього не прийде. А якось ми з нареченим прийшли до родичів в гості, там сиділа моя мама. Вечір тоді закінчився сумно, навіть не знаю, як розповісти свекрам.

Мама сказала, що не дасть ні копійки! На весілля і церемонію вона навіть гривні пошкодує! А ще вона сказала, що Степан не гідний мені навіть сусіда! Звичайно, чоловік образився на таку думку своєї майбутньої свекрухи. Таким чином, ми всі пересварились, а як розповісти про таку думку свекрам, я не знаю. У батьків Степана не так вже й багато є на весілля, тому будемо змушені самі собі влаштовувати свято.

Я була іншої думки про свою матір, а тому за крок до свого жіночого щастя, я помітила, що вона абсолютно мене не підтримує.