Після весілля я жила у чоловіка, разом з його мамою і сестрою. Я намагалася у всьому їм догоджати, але вони постійно знаходили причину і наговорювали на мене, просто називали селючкою, а бувало таке, що й з дому виганяли …

Жила та вчилася я у невеликому містечку. Коли закінчила школу, вирішила, що буду поступати в педагогічний інститут. Переїхала я жити у велике місто, зняла квартиру рядом біля інституту. Саме там, під час навчання я й познайомилася з Олегом. Ми покохали один одного з першого погляду, нам добре та весело було разом. Закінчивши інститут ми вирішили одружитися. Відгулявши весілля я переїхала жити до нього, адже у нього був великий будинок, в якому ще жила його мама і сестра.

Хоч я була вихованою та культурною дівчинкою, його мама і сестра говорили, що я селючка. Вони часто нагадували мені про це, попри те, що я намагалася в усьому їм догоджати. У цьому домі усю хатню роботу виконувала тільки я, але вони постійно знаходили причину і наговорювали на мене, навіть було таке, що мене просто виганяли з дому.

Я вечорами часто плакала, дзвонила до своєї мами щоб пожалітися, але вона казала, що так буває, що це просто важкий період, потрібно його перечекати та перетерпіти, а далі все налагодиться.

Читайте також: Усі три роки чоловік жив та відпочивав на мої кошти, а свою зарплату відкладав на квартиру. Згодом ми вже знайшли квартиру про яку так довго мріяли,і тут чоловік заявив мені, що має іншу і подає на розлучення

Одного разу, ввечері, коли я повернулася з роботи, стала відразу на кухню, наготувала їсти, напекла булочок, аби чоловікові було що їсти наступного дня, адже я знала що затримаюсь на роботі. На наступний день, я повернулася пізніше, як зазвичай, а в холодильнику було пусто. Виявилося, що його мама з дочкою забрали усю їду, то поїхали на дачу відпочивати. Чоловік з роботи прийшов голодний, злий, що я нічого їсти не залишила. Я намагалася пояснити йому все, але він нічого не хотів слухати та зробив винною мене.

– Для чого мені така дружина, — останнє, що він сказав.

Такого ставлення до себе я більше не могла терпіти. Після цих слів, я зібрала свої речі та поїхала до мами в село. Для себе я вирішила, що жити з ним я не буду, адже мені тільки 26 і я ще встигну влаштувати своє життя …