У далекому дитинстві, в засніженому Хусті, дістав я від Миколая подарунок – учнівський зошит і олівець, перев’язані блакитною стрічкою. Подарунок надто благенький, «мізерний» (як казали в нас) поруч із тим, чим хвалилися сусідські діти. Моя мати була вчителькою на півставки в сільській школі, і їй доля теж не підносила дорогих подарунків.
Читайте такожЩо може розповісти про вас ваша улюблена погода?
– Мало приніс Миколай, – пожалівся я тітці Анці.
– Як се мало? – щиро здивувалася та. – Зошит, олівець, уже заструганий, і пантличок такий красний. Його теж можна до чогось приладити: мішечок зав’язати або штанини внизу підв’язати, аби сніг не сипався в чобітки…
– Міг би принести й більше, – зітхнув я сумовито.
– Якби Миколай приніс тобі більше, то що б тоді лишилося іншим дітям? А подаруночок чекає кожен, правда?
Моя малописьменна тітка знайшла для мене втішну відповідь, і я змирився, навіть зрадів тому, що дістав. У зошиті стільки було місця для малюнків! Самотня все життя, напівглуха і напівсліпа жінка, посудомийка у вокзальному буфеті, подала мені найперший урок подяки: радій тому, що маєш, і дякуй за те, що дістаєш, бо це – твоє.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…