Повчальна притча про те, що Бог завжди спасає нас.

Йшов хлопчина по дорозі і дуже світило сонце і раптом він спіткнувся і впав. Поранив собі ноги, забив лоба. І тоді образився хлопчик на Бога і сказав:

– Який же Ти хранитель, якщо дозволив мені так боляче вдаритися.

І пішов він по іншій дорозі. Але не знав хлопчик, що попереду на тій дорозі, де він тільки що впав – лежала отруйна змія і смерть чекала його, якщо б він не затримався.

Пішов хлопчик по іншій дорозі й раптом почалася гроза. Побіг він до дерева, щоб сховатися від дощу, але знову впав і вдарився. І знову він сказав Богу:

– Ти не дозволив мені навіть сховатися від дощу, який же Ти хранитель після цього.

І звернув на третю дорогу. Але не побачив хлопчик, як блискавка вдарила в дерево, під яким він щойно хотів сховатися і воно згоріло вогнем миттєво.

Пішов хлопчик по третій дорозі. Йшов він обережно, дивлячись під ноги і говорив:

– Не сподіваюся я на Тебе більше, Бог, не охороняєш Ти мене, не даєш йти по дорогах обраними мною.

Читайте також:Рецепт шоколадно-імбирного брауні з горіхами.

І раптом знову впав і зламав собі руку. Дикий біль охопив його і зненавидів він свого Бога і сказав:

– Не вірю я більше в те, що Ти є. Не піду я по дорогах, а піду через гори. Не допомагаєш Ти, а тільки заважаєш. Але не знав хлопчик, що третя дорога нікуди не вела, а в кінці її була лише чорна прірва.

І поліз хлопчик через гори. Важко було і тіло нило, але коли він дістався до вершини, то з висоти побачив три дороги, і змію отруйну на першій дорозі, і дерево обгоріле на другій, і прірву чорну на третій і зрозумів, що кожен раз Творець рятував його від загибелі. І з тих пір став довіряти Йому.

Мораль:

Не все, що на перший погляд здається тобі невдачею, нею є.

Не нарікай на Господа, можливо, невдача, яку від тобі послав, є великим благом, тому що саме вона врятує тебе від біди.

Не завжди очі можуть побачити те, що попереду тебе. Довіряй Йому. Він все бачить!

Не дарма говориться, що з тобою стається – все на краще. Тож, будь – які негаразди, які нам дає Бог, вони завжди нас будуть робити сльнішими, кращими.

Не потрібно нарікати на Нього, так як до кінця не знаєш що тебе чекає далі. Можливо ми забуваємо про те, що Він любить нас всіх і ніколи не дасть нас в обіду. Ніколи не дає тих випробувань, які ми б не подолати. Тож за все потрібно бути вдячними Богу.