Проблема стара як світ – закінчилася любов. Я не люблю його, він ледве терпить мене. Але у нас кредит.

Мені тридцять вісім років, у мене є дочка і чоловік. Нещодавно ми вирішили з чоловіком розлучитися, так як давно зрозуміли, що ми чужі люди. Нас практично нічого не тримає, і ми могли б зараз розбігтися, і, можливо, ще навіть створити нові сім’ї, в яких ми би спробували ще стати щасливими. Але нас тримає квартира, вірніше, спільний кредит, який ми сплачуємо.

Так склалося, що ми довго тулилися в кімнатці у чоловікової рідні, тоді ми жили в жахливих умовах. Напевно, наша любов там і закінчилася, взаємоповага точно. Як тільки з’явилася можливість, ми відразу ж взяли трикімнатну квартиру в кредит. Ми прикидали, що доведеться затягнути паски, але ми були готові до цього, бо дуже вже хотілося власного житла.

Читайте також: Через тиждень після розлучення я дізналася, що чекаю дитину

У мого чоловіка з’явилися стосунки на стороні, та й у мене вже є постійне спілкування з одним чудовим чоловіком, з яким я в майбутньому планую пов’язати свою долю. Нова пасія мого теперішнього чоловіка забезпечена житлом, тому про квартиру йому думати не доведеться. Але нам ще треба кілька років сплачувати кредит. Сама я його аж ніяк не потягну. Я думала, чоловік піде, але кредит платити буде. Проте він не згідний. Більше того, він вимагає, щоб я віддала йому його частку.

Проблема стара як світ – закінчилася любов. Я не люблю його, він ледве терпить мене. Але у нас кредит. Ніхто нікому не хоче поступатися. І тим більше ніхто не хоче продовжувати жебракувати. Наприклад, я навіть не розглядаю ситуацію, що я піду з квартири. З якого дива? В мене дочка! Та й взагалі, не по-чоловічому так, щоб жінка йшла з валізою і дитиною. І потім, я чотири роки теж платила за цю квартиру!

Чоловік також рахує, але в свою сторону. Навіть якщо він перейде до тієї жінки, які гарантії, що через певний час вона його не вижене. Тому, як варіант, чоловік запропонував поміняти нашу трикімнатну квартиру на дві однокімнатні. Йому підходить цей варіант, йому нормально, але чому я з дочкою повинна бути в однокімнатній? Адже незабаром наша донька виросте, і нам буде тісно.

Мені б хотілося, щоб чоловік пішов просто так, залишивши мені квартиру, але платив би кредит. Але він не дурень, ось ми і мучимося. Як нам бути в цій ситуації, адже життя проходить повз, поки ми тримаємося за цю нещасну квартиру. Я не бачу виходу з ситуації, що склалася в моїй сім’ї.