Притча про сприйняття. Зустріч чи розлука?

Давним-давно на перехресті трьох доріг ріс могутній старий дуб. Якось в один прекрасний, теплий, сонячний день після довгої дороги підійшли до перехрестя три спутники, зупинилися, задумалися, у кого запитати, куди дороги ведуть. Тут несподівано зашелестів старий зелений дуб своїм листям: “Наліво — в ліс, прямо — в поле, а направо — в гори.”Задумалися спутники, засперечалися: Куди ж йти?

Один хоче в гори, інший в ліс, а третій в поле. Розлучатися на довго не хочеться, а йти туди, куди нецікаво, теж не хочеться. Спантеличилися. І знову зашумів тут своїми міцними гілками розкидистий дуб: ” Ви тільки що прийшли, і тому вам здається, що дороги розходяться, а для мене вони тут сходяться. Ось по цій дорозі приходять сюди з лісу, по цій з полів, по цій з гір, але ніхто не проходить повз мене.

Читайте також: Як покращити своє життя, помінявши тільки декілька важливих нюансів?

Під моєю кроною відпочивають та набираються сил, в смарагдовій тіні мого листя ховаються від сонця, притулившись до мого могутнього стовбура, слухають, як по ньому течуть цілющі соки з самої землі, живлячи зелене листя, довго згадують і розповідають про свої пригоди,  подорожі і надихаються на подальшу життєву дорогу. І коли вони розлучаються зі мною, мені стає цікаво, якими я побачу їх через деякий час, що я почую від них і як по-новому доторкнуться до мого стовбура їх, обпалені, сонцем і вітром, руки.

Тому в кожній розлуці для мене зароджується початок нової зустрічі, і ось вже багато років моя могутність зміцнюється знаннями простої істини: чим багатша розлука, тим багатша зустріч чекає мене”.