Притча про заздрість. Люди діляться на дві категорії: одні насолоджуються життям, а другі дивляться на них і заздрять.

Потрапила людина в рай. Дивиться, а там всі люди ходять радісні, щасливі, відкриті, доброзичливі.

А навколо все – як в звичайному житті.

Походив він, погуляв, сподобалося. І каже архангелу:

– А можна подивитися, що таке пекло?

– Ні, це проти правил!

– Ну, хоча б одним оком!

– Добре, підемо, покажу.

Приходять вони в пекло. Людина дивиться, а там начебто на перший погляд все так само як в раю: те ж звичайне життя, тільки люди всі злі, скривджені, видно, що погано їм тут. Вона запитує у архангела:

Читайте також:10 важливих та позитивних якостей особистості.

– Тут же все начебто так само, як і в раю! Чому вони всі такі незадоволені?

– А тому що вони думають, що в раю краще.

Мораль:

Зараз мова не йде про те, чи справді в пеклі добре, ні, всі знають, що в пеклі погано. Тому вона на то і є притча говорити те, що навчить чогось.

Люди діляться на дві категорії: одні насолоджуються життям, а другі дивляться на них і заздрять. І так, весь час думаючи про інших, забують насолоджуватися власним життям. Недарма кажуть, що щаслива та людина, яка навчилася захоплюватися, а не заздрити…

Тому з усіх гидот, в першу чергу, потрібно гнати від себе це почуття. Адже заздрість проникає в тебе непомітно і дуже швидко виїдає зсередини…

Заздрість – це така штука, яка не може  передатись по родинному або генетично, а це те, до чого ви самі себе привели. Спитайте себе, для чого вам ця якість? Невже не легше жити без заздрощів, без того, що тобі весь час щось не те і не так. Що в когось щось є краще аніж в тебе. Так завжди буде, ніхто не ідеальний і потрібно це зрозуміти і просто прийняти.