Притча, яка доводить у чому сенс сім’ї, по-справжньому.

Один чоловік був дуже щасливий у справі створення сім’ї, і це було не тільки з ним, з покоління в покоління, в його роду були скандали. Його мати і батько постійно лаялися, і звинувачували один одного у всіх сімейних проблемах.

Він ріс у цій атмосфері скандалів, докорів і тотального нещастя. Коли був уже підлітком, вирішив: «У мене точно буде не так. Я буду щасливий і у мене в родині буде любов і мир. Знайду собі добру і поступливу дружину і все буде добре».

Ось він виріс і знайшов собі сущого ангела, а не жінку, і через рік вона перетворилася в страшнoго монcтра. В їх будинку, так само стояла постійна лайка, як і у нього в дитинстві. «Страшна жінка» — думав він… А мріяв, що вона буде все робити для нього, і коли вони зустрічалися, вона й робила, що ж з нею сталося…

А ця страшна жінка виросла тільки з мамою і бабусею в родині, з дитинства мріяла бути щасливою і хотіла велику дружну сім’ю. Коли вони зустрілися, пару років тому, і коли потім зустрічалися, вона думала, що він просто принц якийсь. У нього такі правильні цілі. Він хоче, щоб сім’я була хорошою. Вона вийшла за нього заміж не роздумуючи, коли він їй запропонував. А через рік, всього через рік, коли народився первісток, вона зрозуміла, що зробила помилку. Чоловік жахлuвий попався, все робить не так, не піклується про неї…

Читайте також:Ефективні поради, як перестати себе накручувати.

У далекій селі жив мудрець, який вирішував будь-які проблеми, про нього розповідали чудеса: навіть самі нещасні сім’ї починали жити душа в душу. І ось, в один прекрасний день, чоловік сказав своїй дружині: «Давай сходимо до цього мудреця, нехай він підкаже, що з тобою робити». Вони знову посварилися, але вона погодилася.

Шлях був довгий і вони обидва втомилися з дороги, але ось нарешті набрели на будинок мудреця. Коли вони зайшли до нього, то майже кричали один на одного: «Ти винна, що так вийшло», — кричав втомлений і виснажений чоловік. «Ти мене потягнув», — плакала жінка. Мудрець, мовчки усміхнувся, і сказав: «Ходімо, я вам щось покажу».

Він відвів їх в одну велику кімнату, там стояв величезний круглий стіл. За ним сиділи втомлені, виснажені люди. Посередині столу стояла величезна каструля з дуже смачною їжею, у руках у людей були ложки з дуже довгими ручками. Кожен досягнув до їжі, але ніяк не міг покласти її в рот. Вони просто вмuрали від голоду в кімнаті з великою кількістю смачної їжі. Це було стрaшне видовище…

Молодята злякано перезирнулися і промовчали.

Потім мудрець відвів їх у другу кімнату, точно таку ж… Вона була така ж за розміром, там стояв такий же стіл і на столі стояла каструля з дуже смачною їжею. Навколо столу сиділи веселі карапузи, які жартували і сміялися. В їх руках так само були ложки з довгими ручками, але… Цими ложками вони годували один одного.

Молодята подякували мудрецю і пішли додому. Довго чи коротко, але йшли вони мовчки, обнявшись. Після того, як вони повернулися додому минуло три роки.

Вони живуть в мирі і злагоді. У них двоє малюків і в їхньому домі завжди радість і любов. «А мудрець, що мудрець», — кажуть вони. «Він нам показав у чому сенс сім’ї, по-справжньому»!