Раз на місяць, я перераховувала кошти братові на карточку, щоб він давав їх мамі, або купляв їй все необхідне. Але коли я приїхала і побачила маму, я не повірила своїм очам. Я довіряла братові, а він …

Закінчивши інститут, я переїхала жити до Іспанії. Коли я вчилася, мені там запропонували добру роботу й втрачати такий шанс я не хотіла. Там я вийшла заміж та виховую троє дітей.

Дома у мене залишилася мама і брат, а тато помер, коли я була ще маленька. Додому я часто не приїджала, адже робота, сім’я, на все треба було час. З мамою ми часто здвонювалися, вона говорила, що в неї все добре, та й брат з невісткою допомагає.

Раз на місяць, я перераховувала кошти братові на карточку, аби вони давали їх мамі, або купляли їй все необхідне. Контролювати цей процес я не могла, адже була занадто далеко та й довіряла братові.

У літку, я взяла відпустку, та вирішила поїхати у гості до мами. Коли я приїхала, і побачила, як живе моя мама, то мені стало непособі. Вона живе на одну пенсію, хата розвалювалася, їжі у неї майже не було, одягу нормального теж. А я то думала, що я передаю гроші, допомагаю чим можу, щоб тільки їй було добре, щоб вона собі ні в чому не відмовляла.

Читайте також: Чоловік зраджував мені з секретаркою. А найгірше те, що у них роман тривав з перших днів нашого знайомства, а я ні про що не здогадувалася

Як виявилося, що всі мої гроші брат забирав собі, адже у них зараз шикарний будинок, машина, та ще й бізнес невеличкий відкрили. Мені шкода стало мами, і я вирішила забрати її до себе в Іспанію.

Там я влаштувала її у хороший платний будинок для людей літнього віку. Я знаю, що в селі мене засуджують люди, проте я не розумію чому. Для Європи це нормально. Там чудові умови, вона проводить час у компанії своїх друзів. На вихідні та на свято я її забираю до нас додому. Головне, що мамі тут добре, вона має подруг, а про село згадувати навіть не хоче …