З своїм чоловіком я познайомилася на роботі. Пам’ятаю той день, як він тільки прийшов до нас на роботу, красивий, приємний, одним словом видний чоловік. За ним бігали усі дівчата в офісі, а він вибрав мене. Почав робити мені компліменти, запрошував у кафе, чи просто погуляти. Так потрошки, наші почуття стали взаємними, нам було добре у двох і ми вирішили одружитися.
Я з нетерпінням чекала на наше весілля, і навіть не думала про те, що щось може піти не так. Прожили ми з Андрієм 7 щасливих років. За цей час у нас появився син і ми були цілком щасливі. Після декрету я відразу повернулася на роботу, адже не хотіла цілими днями сидіти вдома. Синочок ходив у садік, а якщо треба було його залишити вдома, то ми просили нашу сусідку. Вона дуже хороша людина, і ми змогли довірити їй нашу дитину.
Читайте також: Трав’яний настій з ромашки, безсметрника, звіробою та березових бруньок: покращить ваше здоров’я та підвищить імунітет
На вихідних, чоловік працював, а я вирішила з сином поїхати до мами у гості. Повернулися ми з сином вранці на наступний день, хоча планували ввечері. Коли я зайшла у квартиру, то зрозуміла, що Андрій не сам. У ліжку він був з нашою секретаркою — Аліною. І найгірше те, що у них роман тривав з перших днів нашого знайомства, а я ні про що не здогадувалася.
Я не знаю, як я маю далі жити. Андрієві я ніяк не можу пробачити його зраду, але у нас з ним маленький синочок і так би хотілося, щоб він жив у повноцінній сім’ї …