Трохи більше року тому, навесні, ми з сім’єю відзначали день народження мого свекра. Це було душевний свято, все проходило в радісній і комфортній обстановці. Звучали жарти, всі сміялися.
Чоловік, хильнувши зайвого, вирішив піти до будинку і прилягти. Свого часу він потрапив в авaрію і був тpaвмований, тому довго перебувати за столом в незручному станіне міг. Відстань була не дуже великою, і я була впевнена, що, дійшовши до будинку, він відразу ж ляже відпочивати, тому не поспішала.
Все було саме так, чоловік відпочивав з ноутбуком на колінах. Мабуть, його зморило прямо в кріслі. Я взяла комп’ютер, щоб вимкнути його, і тут він «ожив» від руху мишкою. Сторінка, на якій зупинився мій чоловік, була листуванням в соціальній мережі. Причому мій Олег уже встиг виділити цей діалог, щоб видалити, але мабуть, забувши через нетвeрезість, задрімав.
Я не змогла залишити все як є, і вирішила прочитати переписку. Раз він хотів її видалити, значить йому було що від мене приховувати. Ох, було – він вів вкрай iнтимний діалог з жінкою, і з перших слів стало зрозуміло, що вони близькі.
Читайте також Так Петрик став жити в дитбудинку.
Ми були з нею знайомі за службовим обов’язком, і ця обставина вибила у мене ґрунт з-під ніг. На дерев’яних ногах я опустилася в сусіднє крісло.
Відразу ж нахлинули неприємні спогади про те, що мої батьки не поділяли нашого з Олегом ентузіазму і були проти укладення шлюбного союзу. Але ось ми разом вже майже тридцять років, і я думала, що довела всім: ми – прекрасна пара.
Скільки всього між нами було: і сварки, і притирання, і допомога один одному в будь-яких, навіть дуже складних життєвих ситуаціях. Я піднімала його на ноги після тієї авaрії, лікyвала і не давала сумувати, не дивлячись на те, що теж постpаждала тоді і залiковувала власні трaвми. Я підтримувала його в період кризи на службі, коли його звільнили, а він впав у депpесію, тому що буквально жив своєю роботою.
Ми все це пережили, він влаштувався на іншу роботу і багато разів повторював мені, що це моя заслуга. Хвалив, дякував. Невже обманював?
Вкрай розгублена, я вирішила, що можу порадитися з дочкою. Побачивши мене в сльозах, вона дуже здивувалася і, здається, теж розгубилася.
Ми поговорили, дочка терпляче вислухала мене. Потім пішла в кімнату, де спав її батько з ноутбуком. Я подумала, що вона хоче розбудити його, насварити, накричати, може бути навіть вдaрити кулачками в грyди. Але вона лише розгорнула його листування і посадила мене за читання.
Мені було огидно, але дочка аргументувала це тим, що для того, щоб зробити правильні висновки, я повинна бути повністю в курсі. По ходу прочитання я зрозуміла – вони разом давно, з тих пір як Олег влаштувався на нову роботу. Наша спритна дочка зняла діалог на телефон.
Я туго міркувала, зате дочка мислила дуже тверезо. Вона написала цій жінці, що ми вже пакуємо валізи її коханого і відправляємо його до неї. Любіть, мовляв, і будьте щасливі.
Коханка чоловіка нічого не відповіла і пропала з мережі. Дочка зробила новий знімок екрана, потім пішла до себе і відправила обидва знімки своєму батьку в тій ж соціальній мережі. До фотографій вона приписала повідомлення про те, що йому не потрібно з’ясовувати з нами відносини, що-небудь доводити і намагатися залагодити. Потрібно лише мовчки піти і більше нас не турбувати. А після обняла мене, бажаючи втішити.
У цей момент задзвонив телефон чоловіка. Він відповів – зрозуміло, що це була його друга жінка. Розмова була короткою. Чоловік встав з крісла, пройшов повз кімнату, де були ми з дочкою, мигцем глянув на нас і вийшов.
З тих пір ми бачилися лише один раз – коли він заїжджав за своїми речами. Половину життя разом і таке безглузде розставання, що не зайняло навіть хвилини.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…