Речей я так і не отримала. Друзі з роботи сказали мені, що він те і робить, що наговорює на мене на роботі всім. Зараз я сама, але до колишнього хлопця повертатися не збираюся, хоч він і не проти. Думаю, моє ще попереду.

Минув рік, як ми з моїм хлопцем, тепер уже колишнім, вирішили поїхати в Європу на роботу. Приїхавши, ми влаштувалися працювати на завод. Людей там працювало багато, багато було і чоловіків, сказати по правді я не була обділена чоловічою увагою. До мене одразу почав залицятися колега по роботі, іноземець. Я відповідала йому взаємністю, адже давно хотіла розлучитися зі своїм хлопцем. Через деякий час, я переїхала жити до нього.

На початку все було ідеально: подарунки, турбота, увага, романтика, навіть пропозицію зробив. Єдине, що мені не подобалося цем те, що чоловікові 35 років, а материнської уваги було більше чим потрібно, його мама за ним доглядає як за 5 річним хлопчиком, і з ранку до вечора постійна увага з боку матері, вона постійно приходила і сиділа у нас на квартирі, хоча жила окремо.

Як тільки час дійшов до весілля, нареченого наче підмінили. Він постійно був усім незадоволений, став егоїстичним, жадібним, почалися сварки через дрібниці. Для заміжжя мені потрібні були документи зі своєї країни, я поїхала. Побувши трохи часу вдома, я багато собі думала вирішила, що повертатися не буду, залишивши майже всі речі там. Написала йому про те, що ми розлучаємося, попросила відправити мені одяг. Але те, що я почула у відповідь мене здивувало. Він сказав, що я йому тепер повинна багато грошей за те, що там жила, а за свої речі я можу забути.

Читайте також: Що нам тепер робити? Попередити сина, щоб не відповідав на бабусині провокаційні питання? Але ж маленький хлопчик поки і не зрозуміє, що його використовують, щоб добути інформацію.

Речей я так і не отримала. Друзі з роботи сказали мені, що він те і робить, що наговорює на мене на роботі всім. Зараз я сама, але до колишнього хлопця повертатися не збираюся, хоч він і не проти. Думаю, моє ще попереду.