Коли ми з Віталіком тільки створили сім’ю і почали жити окремо, – згадує Світлана, – свекруха хотіла бути у курсі всього, що відбувається у житті молодят. Подумаєш, таємниця, чому не можна сказати матері, що ви зібралися меблі нові купляти? Я б і порадила, і допомогла. У мене ж більше досвіду, ви ще молоді, багато ще незнаєте. Дівчині коштувало величезних зусиль і витрати нервів відстояти свої кордони, своє право на те, що вона господиня, що готова поважати, цінувати, дякувати і спілкуватися, але втручання у внутрішні справи вона не потерпить.
Оксана Василівна після тих перших місяців змирилася, стихла, – згадує Світлана, – відносини вишикувалися. Звичайно, багатьом вона бувала і незадоволена, але без спроб диктату. Жінка пов’язує новий випадок напруженості з тим, що підріс син, тепер бабуся проводить з онуком набагато більше часу, іноді забирає його на вихідні. Черговий випадок, забравши внука до себе на вихідні, бабуся все з нього вивідала, все, що відбувається і про що говориться вдома, вона просто підкупила його черговими подарунками.
Коли свекрусі подзвонив Віталій з претензіями, що неприпустимо привчати дитину базікати, доповідати, що підкуп є неприпустимим, – я до вас не лізу, що такого, якщо дитина рідної бабусі розповість, що там у мами з татом відбувається? Те, що дитина говорить, то це ще половина справи, набагато серйозніше, те, що вона нам сина виховує безпринципним, готовим на все, заради подарунків.
Що нам тепер робити? Попередити сина, щоб не відповідав на бабусині провокаційні питання? Але ж маленький хлопчик поки і не зрозуміє, що його використовують, щоб добути інформацію. Обмежити спілкування дитини з Оксаною Василівною? Принаймні до того часу, поки або Артем не підросте або бабуся не вгамується?