Роки йдуть і як мені бути навіть не знаю. Я б ще стерпіла жадібність чоловіка на мені, якби він відкладав ці кошти на наше майбутнє, для наших дітей, але він просто живе тільки в своє задоволення

З Максимом ми живемо у шлюбі 5 років. Після весілля він переїхав до мене в однокімнатну квартиру. Ми дуже кохали один одного і я була безмежно щаслива. Але згодом я стала помічати, що чоловік змінився та почав проявляти свої негативні риси.

Максим став сприймати все, як належне, і взагалі не цінує мене. Я працюю на роботі та забезпечую себе самостійно, всі речі купляю сама на різних розпродажах, продукти додому теж на моїй відповідальності. От місяць тому ми купили машину, домовилися, що поділимо по половині вартість, однак він став скаржитися на те, що не має коштів, і я змушена була платити більшу частину. Нам тісно в маленькій квартирі, хоча ще й діточок немає. Я завжди говорю Максимові, щоб назбирали трохи грошей та взяли більшу квартиру, але йому байдуже.

Я уже не мала сил усе це терпіти та сказа йому: “Коханий, а навіщо ти мені, якщо ти для мене нічого робити не хочеш, ще й перекладаєш на мене всю відповідальність. Дітей ти теж не дуже хочеш. Так я так само можу жити і без тебе”.

Читайте також: Пухкі та смачні домашні ватрушки з сиром

Він нічого мені не відповів, а я не знаю, як з цим жити далі. Я б ще стерпіла його жадібність на мені, якби він відкладав ці кошти на наше майбутнє, для наших дітей, але він просто живе лише в своє задоволення.

От тиждень тому ми знову посварилися, і я його вигнала. Правда на наступний день прийшов з квітами та вибачався. Говорить, що йому соромно, що не може мені нічого дати. Але я знаю, що все він може, про не хоче.

Ми далі живемо в одній квартирі, і можемо тижнями не розмовляти. Можливо в деяких моментах і я не права, але так хочеться просторе житло, дитинку. А роки йдуть і я не знаю, як правильно поступити …