Само собою, донька ображається. А моя мама взагалі перестала зі мною спілкуватися, бо я, мовляв, погана матір.

Доньку я підняла майже сама, батечко її рідний лише іноді копійчину підкидав, коли у нього було таке бажання. Та це ставалося не часто, а на аліменти я з гордості не подавала.

І я справилася! Донька ні в чому не потребувала, одягалася майже найкраще в класі, на столі завжди було все, що вона бажала.
Звичайно, на довгі роки я забула про себе. Пахала на двох роботах, яке там особисте життя!
І ось донька виросла, я пішла з однієї роботи, бо дуже вже втомилася. Але життя в столиці – не дешеве задоволення, грошей постійно не вистачає.

Читайте такожНерівний шлюб може бути дуже вдалим.

Моїй дочці зараз вже 23 роки, вона студентка. Я вважаю, що досить їй на моїй шиї сидіти. Треба переводитися на заочку, працювати і мені фінансово допомагати. Он в квартирі ремонт треба робити, бо я власне життя збираюся нарешті влаштувати, треба мужчину у пристойне житло привести.

А вона вже два роки на стаціонарі повчилася, цього цілком вистачає для старту. Можна тепер і про матір подумати.

Само собою, донька ображається. А моя мама взагалі перестала зі мною спілкуватися, бо я, мовляв, погана матір. Нічого собі, погана! Мама онучці з кожної пенсії гроші дає. А мені – ні копійки. І де тут справедливість?

Он в Америці чи в Європі батьки взагалі не утримують дітей! У мене в подруги обоє дітей ще зі школи підробляли, потім професії здобули, працювали, жили окремо, машини купили, а вже потім до вишів по вступали.

А у нас діти звикли майже до своєї пенсії за рахунок батьків жити.
В мене зараз мужчини почали з’являтися, і я дуже хочу у свою квартиру гарного хазяїна згодом привести.
Зрозуміло, що дочка має окремо вже на той час від мене жити, зняти собі квартиру. І, подобається їй це, чи ні – а так правильно і я своюточку зору буду відстоювати до отримання бажаного результату