Перейти до вмісту

Нерівний шлюб може бути дуже вдалим.

Опинився на свята в компанії. Люди дуже приємні, але майже нікого не знаю. Поруч з дядьком, якого сильно за 50, сиділа дівчина років двадцяти семи. Андрій і Христина.

Вони веселилися більше всіх, хоча обоє не пили. Христина називала його татом. Я милувався: яка прекрасна дружба у тата і дочки. А потім вони раптом стали поспішати додому.

Читайте такожМати кинула їх з батьком заради свого першого кохання, вона просто втекла і створила сім’ю

Христина пояснила: «Нас чекає син, що не засне без нас». Тут я розгубився. Коли вони пішли, запитав у господаря, який ще син, про що вони?“Ну як? – відповів господар. – Їх син. Вони ж чоловік і дружина».
А чому, кажу, вона його татом називає? «А, ну це у них давно повелося. Як жарт. Просто вони ще в пору роману прийшли якось в магазин, а продавщиця Андрію говорить: яка у вас гарна дочка! Так вона і стала його називати».

Потім я дізнався передісторію. Андрій взагалі талановитий художник. Але як годиться художнику, багато пив і колобродив. Одружений був двічі. Його справжня дочка вже старша Христини.
Загалом, років у сорок п’ять Андрій озирнувся і зрозумів: в житті ні чорта доброго не зробив. Став багато малювати, але справа не йшла. І тут з’явилася Христина, вони познайомилися випадково, практично на вулиці.

Їй тоді було трохи за двадцять. Навіщо їй, юній красуні, знадобився цей старий невдаха – загадка. Але – полюбила. А у Андрія ніби відкрилося друге дихання. З’явився сенс в житті. Він кинув пити.

Став писати відмінні картини, їх почали купувати, у нього з того часу вже було кілька виставок. Плюс він зайнявся дизайном, оформляє ресторани, а це дуже хороші гроші.

Так, зараз вони живуть у величезній квартирі, у них все добре, їздять по світу. Христина тепер дружина заможного чоловіка, але ж ніщо не віщувало тоді, коли вона побачила цього неголеного дядька.

Напевно їй говорили подруги і мама: «З глузду з’їхала? Він же дідуган майже!». Напевно вона сама думала, що дійсно зійшла. І розуміла всі ризики. Але ж вона тепер щаслива. А що ще треба?
Андрій, звичайно, теж щасливий, він взагалі вважає, що Христина – ангел, якого йому був посланий незрозуміло за що. Не заслужив нічим. А сина він обожнює, він з ним возиться, грає, гуляє, він – ідеальний батько.

До речі, і зі старшою дочкою відносини налагодилися, вона ж давно махнула на батька рукою, а тут раптом – раз! – побачила його бадьорим, веселим, турботливим.
Нерівний шлюб може бути дуже вдалим. Набагато вдаліше, ніж з ровесником. І я знаю чимало сімей, де чоловік старший років на двадцять-тридцять. І різниця в віці зовсім не проблема. Навпаки, вона благотворна.

Підкреслюю: мова не про альянс «багатий папік – молоденька дівчинка». Я про звичайні сім’ї. Чоловіки у віці – дуже хороші чоловіки. Найнадійніші. Вони вже нагулялись і вже напилися. Тепер їм хочеться тільки вдома, затишку, сім’ї.

Багато раптом починають готувати як божевільні, хоча раніше вінцем їх кулінарних творінь був шматок хліба з ковбасою. Я знаю родину, де чоловік не підпускає дружину до плити: «Іди в салон або кіно подивися! Нічого тобі біля плити, рано ще!». Він ніколи раніше не готував, але майже в 50 одружився на дівчині 24 років і став видатним кухарем.

Дівчині з чоловіком набагато старше завжди цікаво. Він же не балабол-ровесник, він багато чого бачив, багато що пережив, він мудрий і досвідчений. Він для неї стає на кшталт учителя, гуру, наставника. Любов від цього тільки міцніше.

А головне: чоловіки у віці – чудові батьки. Хвалитися недобре, але як без особистого прикладу? Молодша дочка з’явилася у мене в 47
років, і всі говорять, що я чудовий тато. Приємно. Нарешті я став таким. Дозрів до батьківства. Краще пізно ніж ніколи.
Щоранку я бігаю в парку. Я відчуваю себе років на тридцять. А жити мені зараз навіть цікавіше, ніж в тридцять. Хоча вже за 50. У нас закладено стільки енергії, ми навіть не підозрюємо. Ми запрограмовані на дуже довге життя.