У мене є дві доньки, обидві вже дорослі, молодшу звати Світлана, а старшу — Олеся.
Два роки тому Олеся розлучилася і виховує свою чотирирічну донечку одна. Я допомагаю, чим можу, і на час літа, коли дитячий садок закритий, постійно сиджу з онучкою, щоб донька мала змогу працювати, вона — майстер манікюру в салоні краси.
Світлана теж заміжня, з чоловіком живуть добре, але діток поки не має.
І от кілька тижнів тому Свєта подзвонила мені і розказала, що потрапила в лікарню, зламала ногу. Перелом виявився непростий, зі зміщенням, тому кілька тижнів вона змушена буде залишатися в лікарні.
— Ти не хвилюйся, мам, лікарі тут хороші, все буде добре. Але я матиму до тебе прохання, — донька попросила придивитися за господарством, поки її чоловік не повернеться з відрядження. — Мені так незручно тебе навантажувати, вже і вік не той, і з Марійкою ти сидиш, але пропадуть там і кури, і город посохне, поки Іван приїде.
Читайте також У глибині душі Юля ще надіялася, що Оксана одумається і скаже: «Бери, сестро, всю хату. Живи, хазяйнуй на здоров’я.
Звісно ж я погодилася. А Олеся як почула про це, як скипіла зі злості.
— У неї там що, сусідок немає, порожнє село? Не могла попросити когось місцевого приглянути за її огірками і квочками? — обурювалася старша донька. — Мені Машку куди тепер діти, я ж не можу її з собою на роботу водити, поки ти Свєткин город будеш поливати? Знайшла собі прислугу, ти дивися. Сама нехай свої проблеми вирішує.
Я ледь не розплакалася, так мені сумно стало через реакцію доньки. Сестра в лікарню потрапила, а вона отрутою бризкає навсібіч. Сказала Олесі, що онучку візьму з собою. В селі, де у Світлани і зятя будинок, і повітря чисте, і з тваринками Марійці цікаво буде — подивиться, погодує. Умови там гарні, спати є де, а гаряча вода — не проблема, ввечері вже якось відро нагрію, щоб покупати дитину.
Донька була не в захваті від мого плану, але не мала вибору — погодилася. Наказала спреями від комах запастися і бризкати онуку щоразу, як на вулицю буде виходити, і щоб та руки мила щоразу, а кролів не чіпала взагалі — вкусити можуть.
Пробули ми з Марічкою в селі лише тиждень — годували курочок, сапали грядки. Онучка сама кожного вечора квіти поливала, а зранку рвала кроликам травичку в саду. Скільки ж то радості було у дитини! В місті вона такого ніколи не бачила. А тоді повернувся з відрядження зять і відвіз нас додому, ще й зелені і черешень з собою напакував — все дякував, що виручила їх зі Світланкою.
Але ніякі черешні не подіяли на Олесю, вона обдивилася дочку з ніг до голови, щоб переконатися, що жоден комар до неї не добрався. Висказала мені, як вона хвилювалася всі ці дні, і що більше вона на такі афери ніколи не піде — має сестра чоловіка, має друзів — от нехай і обходиться їх допомогою.
Забрала онучку і пішла додому, а я сиділа на кухні, їла соковиті черешні, і серце стискалося від жалю. «Як же так?» — ніяк не могла зрозуміти. Що я зробила не так, виховуючи старшу доньку, що вона виросла такою егоїсткою. Сестра — це ж рідна людина, а вона готова рвати і метати, аби моя допомога діставалася лише їй, і більше нікому…
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…