Шкода лише одне, що б зрозуміти найважливіше в житті – обов’язково повинно статися, щось страшне

Батьки Оксани, давно втратили інтерес один до одного.

Була ситуація, що вони розбіглися, але сльози родичів, осуд оточуючих, змусило батьків дівчинки зійтися і спробувати перезавантажити свої відносини.

Тільки нічого доброго з цього експерименту не вийшло. Ні, вони не розлучилися, а спробували продовжити цю нікчемну сімейне життя, яку, в моменті, бачила їх, дочка підліткового віку.

Василь, батько дівчинки, після повернення в сім’ю, зовсім перестав шанобливо ставитися до дружини.

Йому нічого не коштувало принизити і образити матір своєї дитини, в присутності дочки.

Весь цей негатив, досить довго відбувався на очах дочки.

Можете собі уявити, як дівчинка, починаючи з дитинства, бачачи таку любов батька до мами, буде сприймати представників сильної статі.

Подорослішавши і почавши розуміти, що відносини батьків – жахливі, Оксана багато разів намагалася говорити і татові, і матусі, що це не життя і краще розлучитися, поки ще є можливість у кожного з них – знайти своє особисте щастя.

Підліток і той розумів, що треба закінчувати такі убогі відносини, а дорослі люди, створюючи видимість благополуччя, вважали збереження сім’ї, в очах суспільства і заради дитини – важливим, і терпіли неприязнь один до одного.

Читайте також: Пішла від скупого – чоловіка і моє життя заграло новими фарбами

«Навіщо?» Хотілося мені запитати цих двох? Тільки відповідь заздалегідь відомий: «Заради дитини!»

Найголовніше, такі батьки, вважають себе героями страдниками, які потім все життя дорікають своїх дорослих дітей, що заради них вони зберегли сімейну осередок.

А то що, ці діти не бачили нормального дитинства – ніхто не враховує.

Коли в 15-і літньому віці Оксана переживши черговий скандал мами і тата, з pyкoпpикладcтвом і нецензурною лайкою, звалила до бабусі, за словами дівчинки, перший час її відсутність ніхто і не помітив.

Дорослі вирішували свої проблеми і продовжували немислимі розбирання.

Оксана починала розуміти, що вона корінь всіх бід, та людина через якого її батьки створюють подобу сім’ї.

Ось якби вона зникла – батьки пішли кожен своєю дорогою.

Загалом, то що дівчинка підліток знаходиться в жaxливо пригніченому стані, помітила лише бабуся.

Але що могла зробити жінка похилого віку, які слова знайти для внучки, як її заспокоїти, коли сама не розуміла, що відбувається і шкодувала всю сім’ю.

Та й не було там правих і винуватих, як говориться: «Не зійшлися, не співпали!» І ще купа всяких ні.

Батьки, за своїми чварами і взаємними докорами не розуміли, що дочка переймала і проектували на себе ті відносини, які вони їй демонстрували.

Дорослі, ні разу не замислилися, що відчуває їх дитина спостерігаючи нескінченні сварки і розбирання однаково улюблених нею людей.

Мама з татом, чомусь вирішили, що вони створюють велике благо для Оксани, зберігаючи «повноцінну» сім’ю.

І яким було їхнє здивування, коли бабуся, до якої пішла пожити дівчинка, показала цим горе батькам флакончик з пігулками. Літня пані знайшла його у Оксани в столі, і відразу ж повідомила її близьким.

Мама, як і бабуся зрозуміла, що задумала дочка, і можливо, почала переосмислювати те, що відбувається.

У всякому разі, зараз ця жінка, поговоривши з чоловіком – поставила крапку в їх відносинах.

Оксана повернулася до мами і вони обидві намагаються вибудувати більш правильні відносини: мати – дочка.

Шкода лише одне, що б зрозуміти найважливіше в житті – обов’язково повинно статися, щось страшне. Слава Богу, що в історії цієї родини – закінчилося все добре.