Днями списувалися з доброї знайомої. Ми вчилися разом в коледжі. Дивлюся по фото, щось чоловіка не видно, хоча вона вaгiтнa була.
Розговорилися і вона пише, що чоловік виявився просто нереальний скупердяй. Заробляли обидва добре, навіть відмінно, а він все економив.
Захотіла вона допустимо плаття купити, макіяж зробити, сходити з подругами, а він все жаднюга, а що таке дороге плаття, а чому таке дороге заклад.
Дівчинка вона з ну дуже хорошої сім’ї, відповідно, звикла до хорошого.
Прикинула вона, що сидячи в декреті їй доведеться у чоловічка собі на колготки випрошувати і дитині на підгузки і пішла від нього.
Зараз вона вже зійшлася зі своїм начальником з роботи. Той відкрив їй власний кабінет косметології, тепер працює на себе, часто подорожує. Та й сина її він прийняв як рідного.
Вони вже й спільну дитину планують. А колишній благовірний їй ні копійки аліментів не платить, та ще й машину відсудити намагається, хоча вона її в шлюбі на свої гроші купувала.
І ось я думаю, яка вона все таки молодець, наскільки треба любити себе, щоб взяти все і обірвати. Адже деякі баби це десятками років терплять, або взагалі це за норму приймають.
І найгірше те, що цей товариш до весілля себе з хорошого боку показував. Особисто я терпіти не можу скупих мужиків, це прям саме дно, що може бути в чоловікові.