Спочатку вона думала, що коханий так жартує і зараз повернеться. Але, наречений не повернувся ні в той день, ні в інший. Відтоді вони більше не спілкувалися.

Недавно мені зателефонувала моя давня подруга і попросила бути дружкою на її весіллі. Я звичайно погодилася, хоча не зовсім зрозуміла, навіщо їй це. Мар”яна і Богдан живуть уже п”ять років. Але аж тепер вони вирішили одружитися, казки захотілося, з лімузином і білою сукнею. Трохи дивно це все здавалося, але Мар”яна наполягала на весіллі !

І ось настав день весілля. Наречена була в шикарній сукні, яку купив їй коханий. Він і за ресторан заплатив. Богдан зі своїми гостями прибув на викуп нареченої. Почалися безглузді конкурси, і ось, як завдання від тамади, треба було наповнити таз грошима і дорогими подарунками. Спочатку в таз став наречений ну, що може бути дорожче для нареченої. Але із сторони нареченої всі одноголосно кричали мало. Друзі нареченого почали вивертати кишені та віддавати всі гроші, які мали біля себе.

Читайте також: І ми з чоловіком вирішили, що з кожним разом будемо батькам давати трохи менше грошей. І з часом поступово все владнається, ми не перестанемо їм допомагати, але у нас залишатиметься більше грошей і для нашого хорошого життя.

– «Ма-а-ало» – не переставала кричати наречена. Богданові це все не подобалося, було замітно по ньому. Її чергове «Ма-а-ало» стало останньою краплею. Богдан узяв в руки тазик з грошима, забрав своїх гостей, вони сіли в лімузин і поїхали. Ви би бачили вираз обличчя Мар”яни. Спочатку вона думала, що коханий так жартує і зараз повернеться. Але, наречений не повернувся ні в той день, ні в інший. Відтоді вони більше не спілкувалися. Невдовзі Богдан ще раз одружився. А Мар”яна так і залишилася одна.