Свекор і свекруха постійно жаліли свою дочку Софію, віддавали їй свої дві пенсії і доглядали її дітей. До нашого хлопчика їм і діла не було.

Після одруження, ми з чоловіком переїхали жити до його батьків. Оскільки роботи ніхто з нас не знайшов – чоловік поїхав заробляти гроші за кордон, до Польщі.

А я тим часом облаштовувала будинок батьків, як могла і старалася створити затишок. У батьків чоловіка була ще донька, але і мене добрим словом вони не обділяли. Софія, сестра мого чоловіка приїздила до села рідко, на батьківську хату ніколи не претендувала, бо має велику квартиру в місті, де живе з своїм чоловіком.

Мій чоловік кожного місяця передавав мені зароблені гроші і коли я назбирала певну суму – то найняла майстрів, щоб зробити нову огороджу, відремонтувати колодязь і побудувати літню кухню та великий сарай.

Так минуло два роки. Всі гроші, які передавав чоловік – я вкладала у батьківську хату. В порівнянні з тою, у яку ми переїхали жити після весілля – теперішню було не впізнати. Такого гарного і доглянутого будинку і подвір’я не було ні в кого у селі.

За деякий час я мала хлопчика, нашого сина. Чоловік вирішив повернутися додому і допомогти мені виховувати дитину. Ще й нам пощастило, бо чоловік знайшов роботу в Україні.
Спочатку все було добре. А пізніше сестра чоловіка посварилася з своїм чоловіком і пішла від нього. Вони розлучилися. Софія повернулася у батьківську хату з своїми двома дочками. І наше щасливе життя завершилося.

Читайте також Мамо, сьогодні я прийшов зі своєю нареченою Наталкою. Хочу вас познайомити.

Ми були змушені звільнити для них дитячу кімнату, у якій робили ремонт для нашого сина, оскільки будинок не великий лише на три кімнати.

Свекор і свекруха постійно жаліли свою дочку Софію, віддавали їй свої дві пенсії і доглядали її дітей. До нашого хлопчика їм і діла не було. А мене почали постійно звинувачувати, що я все роблю не так, хоча крім мене ніхто не готував їсти і не прибирав вдома. Я ж в служанки теж не наймалася.

Чесно кажучи, я багато разів шкодувала, що такі великі гроші вклала у чужий будинок. Але це ще не все, невдовзі свекруха сказала моєму чоловіку, що він зобов’язаний половину своєї зарплати віддавати сестрі, бо вона одна виховує двох дітей.

Тоді я не витримала і сказала чоловіку, що тих грошей, які ми собі відклали якраз вистачить, щоб орендувати якусь хатину і жити окремо від них. А як наш син трохи підросте то чоловік знову поїде на кілька років за кордон і ми своє житло придбаємо і облаштуємо. Звичайно мій чоловік проти, йому шкода вкладених грошей у батьківську хату. Адже якби не його заробітки – ця хата давно б завалилася. І твердить, що це його сестра повинна піти жити окремо. Хоча сам їй навіть слова не скаже.