Свекруха прямо так її і запитала: “Оленко, ти що, соромишся своїх батьків? Ми були про тебе кращої думки”.

Живемо ми в маленькому районному центрі,де всі про всіх знають, діти роз’їхалися відразу ж після закінчення школи. Олег уже одружений, часто до нас приїжджає, привозить на все літо дітей. А ось дочка Оленка спочатку приїжджала часто, але коли познайомилася з хлопцем і вони стали жити разом, то тепер тільки телефонує нам, постійно говорить, що немає часу приїхати.

Мій чоловік останнім часом почав заглядати в чарку, але за характером своїм він дуже хороший, не дебоширить після гуляння, а одразу ж йде спати. Я спочатку думала, що вся справа в цьому, і Оленка не хоче поки знайомити нас із Вадимом. Але коли вона сказала, що вони вирішили одружитися, ми поїхали до них самі, щоб познайомитися і з майбутнім зятем, і його батьками, та й весілля обговорити.

Читайте також Ну і скажіть, для чого їй та Польща здалася. Але ж ні, там наче медом помазано.

Оленка зустріла нас ще на вокзалі і сказала, щоб ми вели себе не так, як звикли, а краще, щоб мовчали, бо наговоримо зайвого, а їй за нас червоніти. Я не могла зрозуміти, в чому справа, поки не познайомилася з майбутніми сватами, і тоді мені стало зрозуміло, що дочка нас просто соромиться, і якби не зять, то зробили б сватанію без сватів зі сторони нареченої.

Він же розумів, що батьки повинні познайомитися між собою, раз ми тепер будемо родичами. Відразу стало зрозуміло, що свати у нас багаті і дуже інтелігентні люди. Посиділи, поспілкувалися і вже перед самим від’їздом, Оленка сказала, що зателефонує і скаже, коли весілля.

Але запрошення на весілля ми не дочекалися. Як потім з’ясувалося, дочка сказала і чоловікові і його батькам, що ми не приїдемо, так як захворів батько. Коли на весілля приїхали син з невісткою і запитали, де батьки, їм Оленка зізналася, що не повідомила нас спеціально, щоб ми її раптом перед такими гостями не зганьбили.

Це чув і Вадим і сказав уже своїм батькам, а ті просто не очікували такого, і навіть подумати не могли, що їх невістка може так вчинити. Свекруха прямо так її і запитала: “Оленко, ти що, соромишся своїх батьків? Ми були про тебе кращої думки”.
Це вже нам син потім розповідав, обурюючись, що ми виховали егоїстку. Завжди все краще їй, вона ж дівчинка, платили шість років за навчання в університеті і тепер, коли у неї і престижна робота, і чоловік із забезпеченої сім’ї, ми стали не потрібними.

І ось дочка зателефонувала, що свати і вони з чоловіком збираються до нас в гості, так нібито вирішила її свекруха, і я тепер просто не знаю, як себе вести, і про що з ними говорити. Мені просто соромно перед цими людьми і за себе, і за свою дочку.
Мабуть свекруха вирішила показати невістці, що добре до нас ставиться, і не робить різниці, багаті ми, чи бідні. Вважаю, що ми хороша і вихована сім’я, сваха мудра жінка.