Свою душу людям необхідно відкривати поступово. Притча

Жив на світі один мудрець, Одного разу, в його двері постукала одна дівчина. Вона гірко плакала і мудрець був її останньою надією.

 

– Я просто не знаю як мені жити далі, – плачучи сказала дівчина. – Я завжди старалася дарувати людям лише добро і щирість. Я думала, що теж саме отримаю і у відповідь. Чому нас завжди вчити робити людям добро, якщо вони цього просто не цінують? Я завжди, з відкритою душею йшла на зустріч кожному і не просила за це абсолютно нічого. Але мені образливо, що люди просто глузували з мене і ображали…

Читайте також Але вона все-таки прийняла цю гірку правду, що він проміняв її та дитину на іншу жінку.

Чоловік терпляче слухав дівчину, а коли вона закінчила, він сказав:

– Тобі необхідно роздягнутися і пройтися у такому вигляді містом.

– Я звичайно стараюся виконувати всі прохання, але це вже занадто. Це ж що про мене інші скажуть? Ще більше будуть глузувати, а може хтось навіть збезчестить.

Чоловік піднявся, відчинив двері і поставив дзеркало.

– А чого ж ти соромишся пройтися містом голяка, якщо щодня оголюєш душу перед усіма незнайомцями. Чому ти готова впустити у своє серце будь-кого? Ти маєш зрозуміти, що твоя душа – це справжнє дзеркало і в ній, ми бачимо себе. Якщо це зла і підла людина, то і в твоїй душі вона буде бачити те ж саме. Вони не бачать твою чисту душу, вони бачать лише відбиток своєї. Вони не настільки сильні, аби визнати те, що вони гірші за тебе. Це можуть зробити лише найсміливіші.

– То що ж мені робити? Як бути?

– Ходімо за мною, я хочу тобі дещо показати, – повів її до саду мудрець. – Дивись, за цими квітами я доглядаю вже пів життя. Я постійно їх підливаю, підрізаю і вириваю бур’ян. Вони неймовірно красиві, але я ніколи в житті не бачив як вони розпускаються. Я бачив лише бутони і вже розкриті квіти. Ти повинна бути як ці квіти.

Свою душу людям необхідно відкривати поступово. Так, аби вони навіть цього не помітили. Та й відкривати її необхідно лише тим, хто заслуговує. А ось від тих, хто ображає, краще одразу йти і навіть не обертатися. Ти повинна розуміти, що вони лише бур’ян, якому до тебе ще занадто далеко. Ти ніяк не зможеш їм допомогти.