Цією історією я хочу донести думку, що у кожного подружжя буде дитина. Ви обов’язково її дочекаєтеся. Не знаю, з’являться у вас діти при пологах або при усиновленні. Нікому не дано зрозуміти, як там на небесах все влаштовано. Просто будьте впевнені й не втрачайте надію

Одного дня моя донька сказала мені

– Я так рада, що Бог зробив тебе моєї матусею.

Я не зрозуміла цього речення і перепитала:

– Що?

На цей раз у неї вийшла ще більш незграбна фраза:

– Я рада, що ти моя матуся від Бога.

Я була розчулена. Потім моя крихітка почала молитися:

– Господи, дякую тобі за те, що ти дав мені мою улюблену матусю. . Дякую, що вона завжди готує мені сніданки. Ми ще й будемо сьогодні робити гарбузові бісквіти.

Потім вона відкрила очі та продовжила малювати.

– Хто навчив тебе всього цього? – я наполегливо почала розпитувати в неї.

Сльози котилися по моєму обличчю, адже я ніколи з таким не стикалася. Їй всьо три роки, і таких фраз я точно не очікувала.

Її крихітне сердечко вміщало більше любові, ніж я могла собі уявити, а її думки охоплюють такі поняття, як Бог, любов і вдячність… У дорослих таке не завжди зустрінеш.

Читайте також: Я народила в 15 від мене відреклись всі: і рідна мати і батько дитини

– Спасибі, Аня, – сказала я і усміхнулася. – Я дуже-дуже рада, що Господь послав мені таку донечку.

Я спантеличено почала далі фарбувати стіну, як тут донька задала ще одне запитання:

– Тобі довелося довго чекати мене, мамо?

Я вже розповідала їй цю історію мільйон разів, але вона хотіла почути її знову. Цього разу я залишила фарбу й підійшла до малої:

– Так, люба моя. Я просила Бога про дитятко дуже довго, але він не давав його мені. Але ти все-таки появилась у нашій сім’ї. Ми дуже щасливі!

– Ти знаєш, чому Бог так довго не давав тобі дитинку? – запитала дівчинка.

– Ні, мила, я не знаю, – розгублено відповіла я.

– А я знаю, чому, – сказала дочка. – Тому що він створював мене.

Дивлячись в її блакитні очі, я дійсно побачила неземне чудо. Вони випромінювали таку мудрість, ніби їй тисячі років.

Така просто відповідь дитини, але ж скільки сенсу. В мене дійсно виникло відчуття, що ця дитина дуже довго спала у Бога на грудях, ніби небеса не хотіли відпускати її.