«Ти повинна нам допомогти, в тебе ж усе є, отже помагай!»

Чи бували у вас такі родичі, які весь час жаліються на своє життя, а потім дивляться на вас і кажуть, що у вас нема ніяких проблем і кажуть: «Ти повинна нам допомогти, в тебе ж усе є, отже помагай!»

Ларисі м’яко кажучи пощастило, в неї саме така родина. Тому вона старається з ним й не спілкуватися, але вони все одно з’являються у її житті, коли це їм вигідно.

У її батька була однокімнатна квартира в спадок від діда. І їхня сім’я вирішила в цій квартирі не жити, а здавати її. Так це дізнався троюрідний брат батька, який не мав особистої квартири і каже: Ти ж там не живеш, навіщо вона тобі? Подаруй цю квартиру мені!»

З однієї сторони він поводиться дуже по простому, ніби це не квартира, а щось взагалі недорогоцінне. Коли жінка з батьком йому відмовили, то брат неабияк образився і вже кілька років з ними не розмовляє. А так не тільки він, їхні родичі завше ображаються, хоча самі винні своїм проблемам.

Читайте також Вони пили чай і розмовляли, як Оля мовила, що спати жінка буде на розкладачці.

А ще, це було не все. Раз батько купив машину «Москвич», так всі родичі зразу почали казати, що потрібно ділитися і зичити один одному, бо родина.

Але на той момент вони були небагаті, батько мусив багато працювати і машини йому треба було для роботи, як-не-як 90-ті роки.
Також у Лариси є тітка, яка не раз телефонує зі словами: «Я заберу в тебе деякі твої речі, мої діти не мають в чому ходити, а в тебе гори одягу».

Колись так, в неї була гора одягу, коли був такий період змін. Хочеться того, то того, там потовстіла, там схудла. Тоді в неї було море одягу, але зараз уже такого нема. Здебільшого тепер у неї небагато пар джинсів і кофт, бо почала обирати речі за станом, ціною, більш якісні.

Проте таке не закінчується, що тітка дзвонить і каже віддати їй одяг.
А раз навіть… Тітка подзвонила і сказала, щоб Лариса знову дала їй одяг. Жінка у свою чергу відповіла, що в неї більше нічого не має, що можна дати поносити. А тітка мовила, щоб та віддала їй свій лижний костюм, бо їй чоловік може новий купити, а в них проблеми з грішми.

Лариса розповідає, що це обурює. Вони не хочуть працювати, а потім жаліються. По правді, гроші з неба не впадуть, якщо в ліжку лежати.

Вони з чоловіком навіть самі ремонт провели, як грошей не було. А рідня: «Як пощастило, гроші на ремонт мали і зробили його». Але ніхто не сприймає той факт, що вони це робили власноруч!
Ще бувало, що Лариса і її чоловік зробили водопровід на дачі. Вони не мали змоги оплатити майстрам, тому робили самі. Так само як з ремонтом. Повністю самі, вчились по інтернеті і пробували.

Якось родичі це все дізналися і почали говорити Ларисиній матері, що водопровід дорогий, а потім питатися, як вони ці послуги оплатили?

А родина на те, що це неможливо самим все робити. Кажуть, що самі не можуть унітаз рік поремонтувати, то як можна самостійно водопровід провести і ремонт зробити?
Трагедія в тому, що більшість людей не розуміє, що потрібно щось робити, щоб щось мати. Всі лише жаліються і просять допомоги, а самому не можна спробувати зробити? Отак і є в нашому суспільстві… Хочеш щось мати – працюй, гроші з неба не падають і щастя також.