У свої 44 роки, я побувала у ролі дружини, і тепер точно знаю, що на заміжжя більше ніколи не погоджуся …

У своїх 44 у мене немає сім’ї, та й ніколи її не було, були тільки тимчасові залицяльники. Усе життя я будувала кар’єру, мала свій власний бізнес, часто їздила відпочивати за кордон та жила у шикарній квартирі.

Нещодавно я познайомилася з чоловіком, який був трошки старший від мене. У нього були грандіозні плани на мене, він запропонув жити разом, і я вирішила спробувати, як воно насправді – бути дружиною. Я думала, що будемо разом старіти, відпочиваючи та розважаючись. Я уже планувала, як ми двоє сидимо біля моря, розмовляємо, і все так гарно та романтично.

Але, як пізніше виявилося, це були тільки мої мрії. Коли ми розписалися, я відразу переїхала жити до чоловіка, а свою квартиру здала в оренду. Усе в домі робила я, чоловік не допомагав ні в чому. Але при цьому вимагав, щоб в домі було прибрано та їсти було наготовлено. А ще, йому взагалі не подобалося, як я готую.

Читайте також: Я застала свого чоловіка з коханкою у нашій спальні. Вийшовши з кімнати, я закричала, а з очей струмком потекли сльози. Не могла повірити, що мій чоловік такий негідник …

Уже через пів року, я почала все частіше задумуватися, чи взагалі потрібне мені це заміжжя. Останньою краплею стала поява в нашому будинку маленьких онуків чоловіка. Дочка чоловіка, залишила їх на дідуся, а сама поїхала відпочивати.

Про дітей піклуватися довелося мені, оскільки чоловік не особливо проявляв родинних почуттів до своїх онуків. Я не готова була до такого повороту подій. У мене немає своїх дітей і все це для мене просто каторга. Після заміжжя, у мене взагалі не залишається вільного часу на себе.

Я більше не могла так жити, дочекавшись, коли квартиранти з’їхали, я подала на розлучення та переїхала жити у свою квартиру. Я побувала у ролі дружини, і тепер точно знаю, що на заміжжя ніколи не погоджуся …