– У вас молодший в сад пішов? А що дружина вдома сидить? Нехай працювати йде!
З таким твердженням мій чоловік зіткнувся вже в третій раз за останній тиждень. Улюбленим родичам всюди треба сунути свій ніс.
– Вибачте, але це не ваша справа, – відповідає їм мій любий. – Моя дружина може собі дозволити взагалі не працювати. Нікого це не стосується.
На відповідь мого чоловіка вони, родичі, чомусь ображено підтискають губки. Як так: доповідати не хоче, ще відмовляє в такій грубій формі? Адже вони про нього тільки і думають, в нападах турботи про добробут нашої родини!
І взагалі, я, може, відпочити хочу від суворих буднів декрету?
Читайте також Сергій, чоловік, мені не дає грошей, уявляєш? Зовсім. Каже, у тебе є свої, все, що хочеш, купуй на них!
Але немає, питання про моє працевлаштування зараз вважається питанням номер один. Чому тільки не в нашій родині, а у людей, пов’язаних з нами родинними узами? Так, я поділяю: мій чоловік і діти – наша сім’я, всі інші – просто родичі.
Ми ж у них не запитуємо:
– Тітка Віра, а чому ваш чоловік вдома не ночує? Гриша, а що це в тебе дружина в шубі ходить, а ти – в рваних черевиках? Дядя Толя, а що це ви сина свого годуєте? Коля, тобі 30 років, чому у тебе вічно немає грошей на бензин, а кредит за машину платить бабуся?
Мені ніхто слова не говорить і ні про що не питає. Знають, що відфутболили. Я з радістю розповім зацікавленим особам про кількість зубів у дітей, про муках привчання до горщика, повідаю рецепт фірмового пирога. Але є речі, які стосуються тільки нас з чоловіком. І моя робота – одна з цих речей.
Раніше на подібні питання і вказівки я губилася у відповіді, не знаючи, що сказати. Прямо попросити не лізти – мені здавалося грубим, неввічливим і неправильним. Точніше, мені було незручно не відповісти.
Те саме почуття незручності, коли ти ніби й маєш право порекомендувати не лізти не в свою справу, але в силу виховання (або ще якихось причин) зробити цього не можеш.
Тепер у мене є імунітет від подібних питань і зуби, які я не соромлюся показувати. А то що це за несправедливість: незручні питання задавати можна, а «незручно» на них відповідати – не можна?
Другий за популярністю питання:
– Коли за донькою підете?
На мою думку, це те ж саме, що взяти і підійти до відмотати термін людині і запитати: «Ну що, коли наступна ходка? Ти дивись, годинник-то цокає! Потім здоров’я не те буде, поїзд піде!» Це нікого не стосується.
Взагалі, ворогом для родичів чоловіка я стала ще тоді, коли відмовилася називати другого сина Микитою.
– Класне ім’я: можна кликати Нік, Нікітка, Кіт, – хором кричали вони.
Ну справді: а що своїх синів ніками і Кітамі не назвали? А? Я – не стіл замовлень. Вже вибачте. Коли себе в форму приведеш після лікарні? Грудьми ще годуєш? Чому у тебе чоловік у непрасовані сорочці? Коли вже машину поміняєте? Навіщо кредит взяли, там така переплата? А що у тебе чоловік так мало заробляє? Ух, ті запитання!
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…