Важлива річ, яку може зробити людина – вчасно усвідомити обмеженість своїх ресурсів і почати витрачати їх ефективніше.

Моя мати завжди згадувала що колись в неї було більше сил і наснаги до життя, я завжди це пропускала повз вуха.

Та в мому житті також настав цей час

У студентські роки я теж любила носити тяжкості, жила під девізом «я сама», не шкодувала себе і працювала на двох роботах. Будучи офісним працівником, відкрила кондитерський бізнес, яким займалася весь вільний час.

Спала по п’ять годин, не встигала пообідати і в кінцевому рахунку зненавиділа то, що колись було моєю мрією.

Цікаво, що в цей момент люди починають активно читати книги по саморозвитку, шукати мотивацію і боротися з лінню.

Читайте також: Салат з червоною рибою, чудово підійде до новорічного столу

Але чим більше я стикаюся з такими історіями, тим більше приходжу до висновку: якщо тобі 30 років і більше, і ти скаржишся на лінь і прокрастинація, то швидше за все, справа зовсім не в ліні. Особливо якщо до цього ти був суперефективним.

Тобто в 18-20 років можна страждати від прокрастинації, тому що ти поки вчишся себе самоорганізовувати.

Але в 30 років це проблеми іншого характеру. Людина – це механізм, який з часом зношується. Амортизація, всі справи. Неможливо бути однаково активним в 19 років і в 30.

Наприклад, Даша, стажист, з радістю розповідала, як її молодий чоловік працює без вихідних, і вона теж із задоволенням взяла б якусь роботу на вихідні, адже це ж так здорово працювати.

А ти відповідаєш: Даша, вихідні – щоб відпочивати. Часу п’ятій вечора – що ти ще робиш в офісі, йди додому. І Даша не розуміє про що я.

А далі відбувається наступне: ти звикаєш, що всередині тебе – невичерпне джерело енергії, і продовжуєш працювати по 14 годин на день, максимально завантажуючи свій графік.

І ось у якийсь момент машина дає збій. У кого-то трохи раніше, у кого-то трохи пізніше.

Важлива річ, яку може зробити людина – вчасно усвідомити обмеженість своїх ресурсів і почати витрачати їх ефективніше.

Наприклад, мені складно робити рутинні речі, але зате я набагато швидше, ніж раніше, приймаю рішення. Я сильно не операційно, а стратегічно, функціонально. У мене більше досвіду, більше знань, більше ідей.

Не треба розкривати квартиру консервним ножем, візьміть ключ. Для кожного завдання – свій інструмент.

Вам не потрібна мотивація, вам просто потрібно прийняти, що ви не робот. А молодим дівчаткам я часто говорю: зараз ви відчуваєте, що ви повні сил і енергії.

Запам’ятайте цей стан і насолоджуйтеся їм, тому що так буде не завжди!