Витрачати зайву копійку, щоб пообідати, він не може.

Я працюю е невеликій фірмі системним адміністратором. У нас свій відділ на другому поверсі. Влаштувався нещодавно, зарплатня хороша, не надто висока, але мені на життя вистачає. Я не одружений, живу з батьками про яких піклуюся. Обоє вже на пенсії, але хіба можна прожити на той мізер, що їм дають.

Мама звикла про мене турбуватися, хоч я вже й не маленький. Кожного ранку готує смачний сніданок, ще й з собою на роботу дає лоток. «Синку, бери пообідаєш домашнім. Хто їх знає, з чого там у вас в їдальні готують». Для мене це вже своєрідна традиція: їсти те, що приніс з дому в обід. Я такий на роботі не один. Мій колега Антон теж їсть те, що приносить з дому.

Одного разу, коли настала обідня перерва й усі наші почали йти у їдальню, я помітив, що Антон не дістає свою їжу. Працює далі, наче нічого й не сталося. Тоді Кирило, старший над нами, запропонував Антону сходити в кафе.

Читайте також Сказати, що я була здивована – це нічого не сказати.

-Тут навпроти є невеличка забігайлівка. Нумо сходімо, пообідаємо.

–У мене немає грошей, щоб харчуватися купленою їжею – відповів Антон.

-Та ти що знущаєшся! Там же все копійки коштує. Максимум, що доведеться викласти – це 70 гривень – сказав Кирило для якого це взагалі не гроші

Ми знаємо, що для Кирила це дріб’язок. На роботу у наші фірму його влаштував свекор, адже він над всіма нами начальник. Кирило одружився з його меншою донькою, тож тепер жив «як вареник в маслі». Дорогий великий будинок, новеньке авто та безлімітна картка. Ми взагалі не розуміємо навіщо йому працювати? Хіба що, щоб якась компанія була.

А що є в Антона? Однокімнатна квартира в якій живуть чотири людини, бо він одружений та має двох дітей. Ще старенький автомобіль, що скоро розвалиться та кредит. Звісно, що в нього є певні проблеми з фінансами. Тому витрачати зайву копійку, щоб пообідати, він не може. Кирило цього не розуміє, бо не знає, що означає жити від зарплати до зарплати та ледь зводити кінці з кінцями.

Словом, Антон відмовився від пропозиції свого колеги. Не знаю чому, але у Кирила це викликало роздратування: «Якщо маєш проблеми із коштами, то тобі варто почитати, що таке фінансова грамотність. Навіть при такій зарплатні, як у тебе, можна правильно розприділяти доходи й витрати.

На твоєму місці, я б розписував свій бюджет на кожен день та шукав на чому можна зекономити, а на чому не варто. Так от, економити на своєму здоров’ї й сидіти цілий день голодним – точно не варто»

Коли усі колеги розійшлися обідати я підійшов до Антона й запропонував перекусити тим, що дала мама. “Їж, не соромся, тут на нас обох вистачить».