Виявилося, що вона себе починає так поводити тільки тоді, коли додому приходить мій чоловік. Вона намагається всім своїм виглядом показати йому яка вона гарна та красива жінка.

Живемо ми з чоловіком у невеличкому місті разом з нашим синочком Олегом. Сім’я у нас гарна, міцна, щаслива. Тільки є в нас сусіди, яких мені дуже шкода. А ця сімейна пара, яких звуть Настя там Максим, мають п’ятеро дітей. Як Настя, так і Максим ніде не працюють, тільки сидять дома та постійно сваряться. А чим вони годують своїх дітей я взагалі не знаю, навіть боюся уявити.

Тому я вирішила допомогти своїй сусідці й запропонувати роботу. Ми з чоловіком маємо гарні роботи та добре заробляємо. Я вирішила, що нам не завадить домробітниці. Вона б нам допомагала на кухні готувати їжу та взагалі прибрати в будинку. Тому я прийшла піти до Насті та запропонувати їй спробувати працювати нас. Можливо хоч так вона буде забезпечувати сім’ю, а не сидіти, склавши руки, вдома.

Вона погодилася із радістю і прийшла першого робочого дня до нас. Я їй пояснила що де лежить та вона приступила до роботи. Мені все сподобалося, окрім її зовнішнього вигляду. Вона була одягнута в дуже короткі шорти, майку та була з розплетеним волоссям. Я їй про це сказала, адже не хочу потім знайти її волосину у себе у страві.

Вона мене послухала, нічого не відповіла і пішла займатися далі своїми справами. А я про себе подумала, що так їй зручніше, тому не стала заперечувати. Наступного дня вона також прийшла в дуже коротких шортах, знову у цій майці та розплетеним волоссям. Мене вже це почало дратувати, адже вона не реагує на мої зауваження. Крім того, вона робила все дуже повільно: обідали ми майже під вечір, а вечеряли, вже в ночі.

Я не розуміла, що з нею відбувається. Та одного дня я вирішила за нею простежити й знайшла причину такої поведінки та зовнішнього вигляду Насті. Виявилося, що вона себе починає так поводити тільки тоді, коли додому приходить мій чоловік. Вона намагається всім своїм виглядом показати йому яка вона гарна та красива жінка.

Дійсно мені це дуже не сподобалося і я одразу забрала її на вулицю і почала серйозну розмову. Але вона, таке враження, що взагалі мене не чула, тому я вирішила її звільнити. З того часу вона припинила зі мною навіть вітатися, бо почула від мене дуже багато неприємних слів її адресу. Але мене це зовсім не бентежить, адже потрібно займатися своєю родиною, а не лізти до чужої.

Читайте також Буду відверта, навіть якби ми мали можливість прийняти матір до себе, то навряд чи б колись погодились. Вона сама заслужила собі таке ставлення, адже ніколи навіть палець об палець не вдарила, щоб налагодити з нами спілкування.